Збірник наукових праць "Information Technologies in Education" (ITE) http://ite.kspu.edu/index.php/ite <p>Збірник&nbsp;<em><a href="http://ite.kspu.edu/public/journals/1/index.jfif">внесено</a></em> &nbsp;до&nbsp;<strong>«Переліку наукових фахових видань України»</strong>&nbsp;(Наказ Міністерства освіти і науки України № 409 від 17.03.2020). Науковому виданню присвоєно категорію «Б» у галузі&nbsp;<strong>педагогічних наук&nbsp;</strong>(13.00.02-13.00.10), за спеціальністю 011 – Науки про освіту.</p> <h3>Місія</h3> <p>ІТЕ є каналом поширення та передачі знань, де вчені, практики та дослідники можуть обговорювати, аналізувати, критикувати, синтезувати, спілкуватися та підтримувати розробку та впровадження ІТ і пов'язаних з ними наслідків у всіх аспектах їх використання<br>у сфері освіти.</p> <h3>Мови</h3> <p>У ІТО публікуються статті написані англійською, українською або російською мовою. Анотації публікуються трьома мовами.</p> <h3>Сфера</h3> <p>ITЕ публікує оригінали статей високої якості присвячені науковим, методичним, організаційним і технологічним аспектам розробки, прийняття і застосування ІКТ для управління вищими і середніми навчальними закладами. У журналі також публікуються статті присвячені вирішенню наукових, дидактичних, організаційних і технологічних проблем, спрямованих на створення, розповсюдження, і використання ІКТ та відповідного програмного забезпечення у викладанні і навчанні.</p> uk-UA ikt@kspu.edu (JournalITE) ikt@kspu.edu (JournalITE) Thu, 26 Dec 2019 00:00:00 +0200 OJS 3.1.2.1 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/752 <p>Роль морського ЗВО полягає у підготовці майбутнього компетентного працівника морського фаху таким чином, щоб він відповідав вимогам роботодавця і був здатний забезпечити, за умов перебування на судні, якісну професійну діяльність. Відтак, професійну компетентність майбутніх фахівців морської галузі як здатність мобілізувати отримані знання і досвід в конкретній предметно-професійної діяльності визначають знання, вміння і здатності. Наше дослідження було направлено на моделювання професійної підготовки майбутніх фахівців морської галузі в умовах інформаційно-технологічного середовища. До моделі професійної підготовки майбутніх фахівців морської галузі в інформаційнотехнологічному освітньому середовищі ми відносимо такі блоки: мотиваційно-цільовий, теоретико-методологічний, функціонально-змістовий, процесуальний, критеріальнодіагностичний, результативний та неперервно-професійний. У нашому досліджені зроблено узагальнення про те, що перехід до компетентнісного підходу породжує зміни у способі розуміння освіти, коли викладачі разом з роботодавцями повинні чітко визначати кінцеві цілі професійної підготовки фахівців морської галузі, цілі мають формулюватися у термінах результатів навчання та виражатися у термінах здобуття компетентностей, викладацька діяльність спрямовується на оволодіння студентами готовими алгоритмами професійної діяльності, без суворого дотримання встановлених правил або алгоритмів діяльності при формуванні компетентностей у студентів, система оцінювання навчальних досягнень студентів має враховувати моніторинг та визначення рівня сформованості компетентностей. У досліджені перелічено та описано такі інтегральні складові моделі: організаційно-педагогічні умови, інформаційнотехнологічне освітнє середовище. В результаті нашого дослідження було доведено, що результат професійної підготовки майбутніх фахівців морської галузі засобами інформаційно-технологічного освітнього середовища має позитивну динаміку рівня сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців морської галузі.</p> С. А. Волошинов Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/752 Thu, 26 Dec 2019 00:00:00 +0200 ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО КОНТЕНТУ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/754 <p>У статті розкривається проблема розробки навчально-методичного забезпечення математичних дисциплін на основі принципово нових методів представлення навчального контенту засобами інформаційних технологій. Наголошено, що особливої підтримки потребує процес навчання математичних дисциплін, які є складними для розуміння та сприйняття студентами. На основі аналізу дидактичних можливостей та узагальнення педагогічного досвіду застосування сучасних інформаційних технологій визначено основні напрями використання освітніх технологій під час вивчення теорії ймовірностей. Обґрунтовано необхідність створення методичних інструкцій для оволодіння навчальним матеріалом, які спрямовані переважно на практичну складову навчального процесу і можуть спростити його. Розроблені комп’ютерні моделі засобами MS Excel, GeoGebra, GRAN1 призначені для проведення автоматизації розрахунків, віртуального експерименту, здійснення графічного аналізу даних і надають можливість подати цікаво та просто складний математичний матеріал без втрати основного змісту, що в цілому сприяє підвищенню пізнавальної активності студентів та викликає інтерес до навчання. Для висвітлення та вивчення теоретичного матеріалу запропоновано використання структурного елементу лекція у системі Moodle на основі дидактичної комп’ютерної гри. При такому підході студент може опрацювати теоретичний матеріал на належному рівні, а викладач прослідкувати його успіхи. Описано методи застосування хмарних технологій Web 2.0 які базуються на використанні ресурсів інтернет, що забезпечують доступність, надійність, відкритість, інтерактивність, а також широкі можливості щодо створення власних матеріалів під час колективної та індивідуальної роботи студентів. Розроблені матеріали, об’єднані у системі управління навчанням Moodle, є основою методичної системи навчання теорії ймовірностей з використання ІКТ. Вони можуть бути використані студентами як під час аудиторних занять, так і в процесі самостійної роботи. Такий комплексний підхід сприяє підвищенню ефективності навчання за рахунок використання інноваційних методів представлення навчального контенту, де центром діяльності стає студент, який виходячи з індивідуальних здібностей та інтересів вибудовує індивідуальну траєкторію навчання.</p> І. Гулівата Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/754 Thu, 26 Dec 2019 00:00:00 +0200 ХМАРО ОРІЄНТОВАНІ CAD/CAM СИСТЕМИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ МЕХАНІКІВ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/755 <p>Актуальність дослідження зумовлена протиріччям між зростанням вимог до ІКТ компетентності інженерів-механіків, зокрема з використання хмаро орієнтованих CAD/CAM систем, з одного боку та недостатній рівень використання хмарних ІКТ у навчанні бакалаврів з прикладної механіки з іншого. Мета дослідження полягає у виокремленні хмаро орієнтованих CAD/CAM систем, які доцільно використовувати як засіб формування професійних компетентностей майбутніх інженерів-механіків, та розробці методичних рекомендацій до їх використання. Важливість інформатичної підготовки бакалаврів з прикладної механіки та формування здатності до використання комп’ютеризованих систем проєктування і виробництва підтверджено аналізом освітніх стандартів та діючих освітніх програм. На основі аналізу різноманітних програмних продуктів визначено, що найбільш доцільним є використання у професійній підготовці майбутніх інженерів-механіків продуктів компанії AutoDesk. Розрізнені програмні продукти та хмарні сервіси потребують інтеграції на основі єдиного доступу, який може забезпечити обліковий запис Google. Запропоновано модель використання хмарних технологій як засобу формування ІКТ-компетентностей бакалаврів з прикладної механіки. За умови використання відповідних методів та форм організації навчання з використанням хмаро орієнтованих ІКТ, а також засобів діагностики досягається очікуваний результат застосування моделі: підвищення рівня сформованості професійної компетентності бакалаврів з прикладної механіки. Таким чином хмаро орієнтовані CAD/CAM системи стають провідними засобами формування професійних компетентностей майбутніх інженерів-механіків, формують здатність застосовувати комп’ютеризовані системи проєктування (CAD), виробництва (CAM), інженерних досліджень (CAE) та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення інженерних завдань з прикладної механіки. Використання хмарних сервісів Google сприяє подальшому розвитку навичок студентів практично використовувати прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, обробки інформації та результатів експериментальних досліджень.</p> М. В. Рассовицька Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/755 Thu, 26 Dec 2019 00:00:00 +0200 ОСВІТНЬО-НАУКОВА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ З ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ І НАУКИ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/756 <p>Підготовка фахівців вищої кваліфікації визнається однією з найбільш авторитетних галузей вітчизняної освітньої системи. В Інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України значна увага приділяється підготовці наукових та науковопедагогічних кадрів вищої кваліфікації, тобто осередками підготовки та атестації нового покоління наукових і науково-педагогічних кадрів для забезпечення процесу цифровізації освіти і науки України є аспірантура, докторантура і спеціалізована вчена рада. У статті висвітлено досвід роботи Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України в контексті підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Описано ініціативу створення наукової спеціальності 13.00.10 – інформаційнокомунікаційні технології в освіті, що спрямована на вирішення проблеми підготовки аспірантів і докторантів, які проводять дослідження щодо забезпечення процесу цифровізації освіти. Наголошено на ролі Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України в питаннях цифровізації освіти і науки України. Проаналізовано Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та визначено, що в ній зовсім не згадується про важливість підготовки кадрів з цифрової трансформації економіки та суспільства, зокрема тих, хто буде здійснювати ці процеси, також не вказується на важливість проведення попередніх наукових досліджень, щоб ці процеси були ефективними і результативними. Представлено та проаналізовано організаційно-педагогічні умови забезпечення ефективної підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації та досвід їх реалізації в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. Розроблено та обґрунтовано освітньо-наукову систему формування наукових та науковопедагогічних кадрів вищої кваліфікації з цифрової трансформації української освіти і науки та взаємодію Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України й інших установ у її впровадженні.</p> В.Ю. Биков, А.В. Яцишин Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/756 Thu, 26 Dec 2019 00:00:00 +0200 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУВАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/757 <p>У роботі обґрунтовано доцільність використання та впровадження хмарних сервісів опрацювання даних в освітній процес закладу вищої освіти з метою підтримування навчальної і наукової діяльності. Результати аналізу сучасних психолого-педагогічних досліджень свідчать про впевнений рух у напрямі пошуку нових шляхів створення і використання програмного забезпечення навчального призначення на основі концепції хмарних обчислень, що досить суттєво змінює засоби і підходи до організації педагогічної діяльності. Здійснено аналіз сутності проблеми формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти; уточнено базовий поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Визначено, що у хмаро орієнтованому освітньо-науковому середовищі закладу вищої освіти комп’ютерно-процесуальна діяльність учасників навчально-виховного і наукового процесів підтримується технологіями хмарних обчислень, що передбачає гнучке використання віртуальної гібридної або лише загальнодоступної чи корпоративної комп’ютерно-технологічної інфраструктури. Виокремлено етапи проєктування хмаро орієнтованого середовища, серед яких визначено стадії пілотного проєктування і широкого впровадження. Перша стадія пов’язана зі створенням і експериментальним випробуванням дослідного зразка цього середовища. Друга стадія проєктування полягає у широкому впровадженні результатів пілотного випробування, на цій стадії мають бути враховані і узагальнені основні закономірності, характеристики і властивості, виявлені на першій стадії. Обидві стадії мають у свою чергу низку складників, зокрема – цільовий, структурнофункціональний, ресурсний, результативний. Обґрунтовано, що у процесі проєктування доцільно спиратися на розроблену систему моделей формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища: моделі освітнього і наукового компонентів; загальну модель формування і розвитку; модель групування компонентів; гібридну сервісну модель організації доступу до програмного забезпечення. Контентне наповнення гібридної сервісної моделі хмаро орієнтованого середовища охоплює електронні ресурси навчального і наукового призначення. Модель групування компонентів хмаро орієнтованого середовища містить різні типи сервісів, серед яких доцільно виокремити такі основні групи: сервіси загального призначення; сервіси комунікації; спеціалізовані навчальні і наукові сервіси. Узагальнено результати пілотного проєктування хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, здійсненого на базі спільних науково-дослідних лабораторій Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України і низки закладів вищої освіти.</p> М.П. Шишкіна Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/757 Thu, 26 Dec 2019 00:00:00 +0200 MATLAB-ПРОЄКТ «АНАЛОГОВИЙ ГОДИННИК»  http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/758 <p>Викладання програмування у старшій школі або на перших курсах університету може допомагати в «оживленні» математики, найбільш складної дисципліни для учнів і студентів. З цією метою ми шукаємо такі задачі на програмування, які були б привабливими для них, достатньо прості та одночасно апелювали б до важливих розділів математики і фізики. Пропонується проєкт (розробка кількох уроків) із створення MATLAB-програми аналогового годинника на екрані комп’ютера, який має відразу кілька освітньо-дослідницьких цілей. Спершу студенти мають поставлену складну задачу розділити на кілька простіших, програмування яких більш зрозуміле. Розв’язуючи ці останні, вони пов’язують програмування з побудовою графіків, тригонометрією й аналітичною геометрією, проводять фізичні міркування й «експеримент», встановлюють «емпіричні» рівняння і врешті решт все це «замикають» програмуванням і насолоджуються естетичним віджетом аналогового годинника на екрані комп’ютера. Надаємо програми з поясненнями (коментарями). Одночасно це слугує вступом до MATLAB. Бачимо, що таке «легке програмування» не затуляє змістовної частини роботи. Тому пропонуємо це середовище для якнайширшого використання в освіті, зокрема у викладанні математики і фізики</p> Є. О. Гаєв Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/758 Thu, 26 Dec 2019 00:00:00 +0200 ХМАРНІ РЕСУРСИ ТА СЕРВІСИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: КРИТЕРІЇ ДОБОРУ, ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/729 <p>У статті наведено критерії та показники добору хмарних ресурсів і сервісів для підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Проаналізовані хмарні ресурси та сервіси, що доцільно використовувати в процесі підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій для забезпечення їх навчальними матеріалами, сервісами для виконання практичних завдань, інструментами для самоконтролю та рефлексії, а саме: академічні ресурси та масові відкриті онлайн курси (Massive Open Online Courses, MOOCs), платформи та автоматизовані системи з програмування, онлайн лабораторії з програмування, сервіси та ресурси для колективної роботи, платформи для розробки програмного забезпечення, інструменти для управління та моделювання, професійні спільноти. У цьому дослідженні авторами наведено порівняльну характеристику відібраних хмарних ресурсів і сервісів за визначеними критеріями та показниками. Для експертного оцінювання визначених критеріїв було залучено 23 експерти, які є науково-педагогічними працівниками та мають практичний досвід підготовки майбутніх фахівців галузі знань 12 «Інформаційні технології» за спеціальностями «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення» та «Комп’ютерна інженерія». На різних етапах дослідження у педагогічному експерименті було залучено від 58 до 109 студентів. У результаті дослідження обґрунтовано класифікацію хмарних ресурсів та сервісів для підготовки майбутніх ІТ-фахівців, визначено навчально-методичні критерії добору для кожного типу ресурсів та сервісів та вагу кожного критерію з використанням методу експертів. Наведено приклади та результати використання визначених хмарних ресурсів і сервісів у процесі підготовки майбутніх ІТ-фахівців.</p> А. М. Гуржій , О. Г. Глазунова , Т. В. Волошина , В. І. Корольчук , О. В. Якобчук Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/729 Mon, 30 Sep 2019 00:00:00 +0300 РОЗРОБКА ВЕБ-РЕСУРСУ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПЛАТФОРМИ ARDUINO ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ СТУПЕНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ «МАГІСТР» http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/730 <p>В умовах комп’ютеризації закладів вищої освіти використання електронних ресурсів, зокрема сайтів навчального призначення, електронних підручників та відеолекцій спрямовано на підвищення рівня професійної підготовки студентів. Так як електронні освітні ресурси є невід’ємною частиною освітнього процесу, мають навчально-методичну мету і слугують для надання освітньої діяльності студентам, то вони вважаються одним з ключових елементів інформаційно-освітнього середовища. Одним з варіантів EOР є освітні веб-ресурси. Використовуючи сучасні веб-технології, можна значно покращити систему освіти і, відповідно, подальшу комп’ютеризацію – такий процес є незворотним і обов’язковим. Освітні веб-ресурси в цій ситуації є оптимальним інструментом для поліпшення освіти сучасних педагогів. Стаття присвячена проєктуванню освітнього веб-ресурсу з вивчення платформи для аматорського конструювання Arduino як комп’ютерного засобу формування професійної компетентності студентів спеціальностей 122 «Комп’ютерні науки», 121 «Інженерія програмного забезпечення» рівня вищої освіти «магістр». Моделювання цього веб-ресурсу орієнтовано на систематизацію знань та розвиток практичних навичок конструювання в умовах апаратної обчислювальної платформи Arduino при вивченні магістрантами навчальних дисциплін «Управління якістю електронних освітніх ресурсів» та «Управління інформаційними технологіями». В ході проєктування студенти визначають мету та задачі навчання за допомогою електронних освітніх ресурсів, проводять аналіз існуючих аналогів сайтів по вивченню Arduino, виділяють основні групи вимог, проєктують інформаційну архітектуру, представляють діаграму прецендентів щодо ролей, характерних для веб-сайту навчального призначення. Застосування цієї теми в освітньому процесі Херсонського державного університету спрямовано на розвиток професійних компетенцій майбутніх програмістів завдяки активному впровадженню нових освітніх технологій, використанню можливостей інформаційного простору, а також партнерству педагога й слухача.</p> М. І. Шерман, Я. Б. Самчинська , Н. В. Кужелюк Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/730 Mon, 30 Sep 2019 00:00:00 +0300 РОБОТОТЕХНІКА ЯК ЗАСІБ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/731 <p>У статті розглядаються питання використання робототехніки як засобу підготовки майбутніх вчителів до використання STEM-технологій у професійній діяльності. Впровадження інтегративних курсів вивчення біології, фізики та хімії потребує підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін для формування у них відповідних компетентностей. Освітня робототехніка, на наш погляд, у поєднанні з вивченням базових дисциплін, є інноваційним засобом для розуміння інтегративності предметів. У більш широкому розумінні, робототехніка є основою для сприйняття і підтримки соціального потенціалу технологій, а отже, і підняття престижу науково-технологічного напряму розвитку у суспільстві. В дослідженні розглянуто навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів зі шкільних курсів хімії (7-9 класи), фізики (7-9 класи), біології (6-9 класи). Зміст навчальних матеріалів з цих предметів містить години для здійснення проєктної діяльності, в основі якої покладено формування цілісних уявлень про закономірності розвитку науки і технологій. У роботі ми визначили теми з кожного предмету, які можуть бути реалізовані з використанням робототехніки, навели приклади таких проєктів, а також вказали етапи їх створення. На противагу встановленій думці про робототехнічний проєкт, як проєкт суто з інформаційних технологій чи фізики, наведено приклад трансферу знань з фізики, хімії та біології на різних етапах створення таких систем. Визначено компетентності, що формуються внаслідок реалізації STEM-проєктів з робототехніки, а також види діяльності, які впливають на їх формування. Наведено приклад взаємозв’язків між різними видами діяльності у STEM-проєктах з робототехніки. У процесі підготовки майбутніх вчителів природничо-математичних дисциплін. Цей матеріал допоможе майбутнім а також практикуючим учителям у плануванні своєї і учнівської діяльності по створенню робототехнічних систем.</p> Н. В. Валько Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/731 Mon, 30 Sep 2019 00:00:00 +0300 “ADVANCED COURSE ON SOFTWARE ENGINEERING” ЯК ПЕРША МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/732 <p>Проєктування мобільно орієнтованого середовища професійно-практичної підготовки потребує визначення стабільної (фундаментальної) та мобільної (технологічної) складових його змістового компоненту та визначення відповідної моделі підготовки фахівця. З метою визначення співвідношення фундаментального та технологічного у змісті підготовки фахівців з інженерії програмного забезпечення (ІПЗ) проведено ретроспективний аналіз першої моделі підготовки фахівців з ІПЗ, розробленої на початку 1970-х років, та встановлено її відповідність сучасному стану розвитку ІПЗ як галузі знань та новим стандартам вищої освіти України за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення». Визначено, що закладена в історично першій програмі підготовки системність та масштабованість у значній мірі відповідають ідеям проєктування еволюційного програмного забезпечення. Аналіз її змісту також надав можливість виявити зв’язки підготовки фахівця з ІПЗ із підготовкою з комп’ютерних наук, комп’ютерної інженерії, кібербезпеки, інформаційних систем і технологій. Встановлено, що фундаментальне ядро підготовки фахівця з ІПЗ повинне забезпечувати досягнення студентами таких провідних результатів навчання: знати і застосовувати на практиці фундаментальні концепції, парадигми і основні принципи функціонування мовних, інструментальних і обчислювальних засобів інженерії програмного забезпечення; знати і застосовувати відповідні математичні поняття, методи доменного, системного і об’єктно-орієнтованого аналізу та математичного моделювання для розробки програмного забезпечення; застосовувати на практиці інструментальні програмні засоби доменного аналізу, проєктування, тестування, візуалізації, вимірювань та документування програмного забезпечення. Показано, що формування відповідних компетентностей майбутніх фахівців з ІПЗ необхідно виконувати у навчанні всіх дисциплін професійно-практичної підготовки.&nbsp;</p> А. М. Стрюк Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/732 Mon, 30 Sep 2019 00:00:00 +0300 РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ВІДКРИТИХ СИСТЕМ У ДОСЛІДЖЕННІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ІНФОРМАТИКИ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/733 <p>У статті представлено рекомендації щодо використання мережевих технологій відкритих систем (OSNT). Визначено пріоритетні напрями використання ОСНТ та обставини їх впровадження у закладах вищої освіти (ЗВО). Моделюючи процес підготовки фахівців, слід проаналізувати всі його аспекти (навчальні, наукові, організаційні, управлінські, навчальні тощо). Важливо використовувати мережеві технології відкритих систем в освітньому процесі ЗВО. Теоретично обґрунтовано перехід до системи організації освітнього процесу із застосуванням ОСНТ. Такий перехід вимагає, щоб університет представив інформаційний пакет про заклад та студентського координатора навчального процесу. Стаття присвячена процесу підготовки бакалаврів інформатики. Визначено, що інформування майбутніх бакалаврів інформатики про організацію їхньої навчальної програми, особливостях контролю якості навчання та управлінської діяльності здійснюється на всіх рівнях управління: кафедра, деканат, адміністрація університету. Описано особливості використання ОСНТ усіма учасниками освітнього процесу ЗВО. Обґрунтовано, що ОСНТ повністю супроводжує процес навчання студентів. Вчений колектив формує навчальне навантаження та розробляє навчально-методичний комплекс предметів. Адміністрація ЗВО та навчально-допоміжний персонал ЗВО (комісія з зарахування, формування розкладу уроків, бібліотека, відділ кадрів) також виконують важливі функції в процесі навчання студентів. Відбір ОСНТ для закладів вищої освіти повинен здійснюватися за такими характеристиками: (i) підтримка управління; (ii) прихильність до кінцевого споживача; (iii) встановлення тривимірної взаємодії; (iv) обслуговування користувачів</p> Т. Я. Вдовичин, У. П. Когут , О. В. Сікора Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/733 Mon, 30 Sep 2019 00:00:00 +0300 ВИКОРИСТАННЯ ПРОБЛЕМНО/ПРОЄКТНО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ ТА ІТ-СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА ПРИКЛАДІ КУРСУ «СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ВМІСТОМ ВЕБ-САЙТІВ» http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/734 <p>У статті розглянуто досвід успішного впровадження та особливості використання проблемно/проєктних технологій навчання для студентів технічних та ІТ-спеціальностей у межах курсу «Системи керування вмістом веб-сайтів». У ході вивчення курсу здійснюється реалізація проєкту — повноцінного функціонального веб-сайту, що сприяє опануванню навчального матеріалу дисципліни, формуванню загальних та предметних (фахових) компетентностей, отриманню запланованих програмних результатів навчання, що передбачаються освітніми програмами спеціальностей, а також набуванню практичних навичок майбутньої професійної діяльності, підтримки та розвитку дієздатного проєкту, який вже є професійним доробком.</p> <p>Курс «Системи керування вмістом веб-сайтів» створено за сучасними технологіями організації навчальної діяльності з широким використанням інформаційно-комунікаційних технологій та можливістю визначати не лише навчальні досягнення студентів, а й проявляти і розвивати при виконанні проєкту власну творчість та індивідуальність. Курс доступний в онлайн режимі, для нього підібрані вільнопоширювані навчально-методичні матеріали, розроблено вимоги до завершеного проєкту веб-сайту, надано можливість завантаження посилання та презентації готового сайту для оцінювання.</p> <p>Щоб визначити дієздатність проєкту, запропоновано критерії для оцінювання, які входять до системи спільного оцінювання проєктів викладачем та студентами, створено засоби організації та обробки результатів оцінювання за допомогою сервісів Google. Під час вивчення курсу визначено відповідність формування загальних, предметних (фахових) компетентностей та забезпечення програмних результатів навчання видам робіт над проєктом.</p> <p>Отримані результати використання проблемно/проєктно орієнтованих технологій навчання на прикладі курсу «Системи керування вмістом веб-сайтів» спонукають розвивати міжпредметні зв’язки та втілювати міждисциплінарні проєкти, а також активно впроваджувати методи проблемно/проєктного навчання у більшість дисциплін навчальних планів для студентів технічних та ІТ-спеціальностей.</p> Л. М. Ожиндович Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/734 Mon, 30 Sep 2019 00:00:00 +0300 РОЗРОБКА КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ЕЛЕКТРОННОГО ЗАСОБУ НАВЧАННЯ «ЗМІНА МАРШРУТУ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПОЛЬОТУ» http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/2 <p>Визначено, що для безпечного виконання польоту повітряного судна особлива увага приділяється процесу оперативного контролю за ним: відстеженню його виконання та сприяння його безпечному завершенню. Проаналізовано дії диспетчера із забезпечення польоту у випадку зміни маршруту під час виконання польоту. З’ясовано, що на сьогоднішній день в процесі підготовки диспетчерів із забезпечення польотів не приділяється достатньої уваги моделюванню ситуації його дій у випадку зміни маршруту під час виконання польоту. Проведений опис основних етапів проектування електронного засобу навчання та дій диспетчера із забезпечення польоту при виникненні ситуації зміни маршруту під час виконання польоту. На основі описаних процедур розроблено алгоритм дій диспетчера із забезпечення польоту, який в подальшому буде реалізовано в електронному засобі навчання. З позиції системного підходу була розроблена концептуальна модель електронного засобу навчання «Зміна маршруту під час виконання польоту», що представляє собою ергатичну систему, яка призначена для автоматизації процесу підготовки диспетчерів із забезпечення польоту в області оперативного контролю за виконанням польотів, а саме відпрацювання його дій у випадку зміни маршруту під час виконання польоту. Отримана концептуальна модель взята за основу для розробки прототипу електронного засобу навчання «Зміна маршруту під час виконання польоту» також необхідно провести короткочасний експеримент з метою апробації розробленого програмного продукту. Апробація допоможе виявити недоліки технічного, навчально-методичного, навігаційного та інших видів забезпечення розробленого електронного засобу навчання, що в свою чергу дасть можливість доопрацювання модель, яка розроблена на теоретичному етапі дослідження.</p> О.В. Артеменко, М.Е. Ломакина, К.В. Суркова, Д.Ю. Артеменко Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/2 Wed, 27 Mar 2019 00:00:00 +0200 ІННОВАЦІЙНІ CLOUD COMPUTING: ВИКЛИКИ ДЛЯ ОСВІТИ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/3 <p>У статті розглянуто проблеми, притаманні розвитку таких інновацій в освіті, як cloud computing, що належать до ключових трендів розвитку IT-сфери в 21 столітті. Зсфери в 21 столітті. З огляду на мету дослідження, описано парадигму cloud computing, досліджено розвиток хмарних обчислень у сфері бізнесу та виклики для освіти, з цим пов`язані. Cьогодні освітніьогодні освітні установи, зокрема університети, разом із багатьма іншими організаціями та підприємствами визнають cloud computing корисними для спрощення ведення та адміністрування процесів, а також поліпшення загального спілкування співробітників. Описано стан реалізації хмарних проектів у вищій школі. Визначено передумови запровадження Сloud coloud computing в освіті та складові навчального процесу у вищій школі з використанням хмарних технологій. Наведено приклад нових навчальних дисциплін і хмарних проектів з cloud computing в університетах, зокрема у Львівському навчально-сфери в 21 столітті. Знауковому інституті «Університет банківської справи». Описано підходи до створення хмарно орієнтованого навчального середовища (ХОНСloud co) у вищій школі , що можуть бути реалізовані за допомогою хмарних сервісів, переміщення Learning Management System (LMS) у «хмару», а також інтеграції Learning Management System ( також розширення функціоналу її підсистем і ресурсів), програмного забезпечення та хмарних сервісів. Наведено приклади реалізації хмарно орієнтованого навчального середовища в українських університетах, зокрема у Львівському навчально-сфери в 21 столітті. Знауковому інституті державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи». Окреслено тенденції та перспективи розвитку cloud computing з урахуванням їхніх переваг і ризиків для використання у секторі освіти.</p> Л. В. Ноздріна Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/3 Wed, 27 Mar 2019 00:00:00 +0200 ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ІТ-ПРОЦЕСІВ КОМПАНІЙ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/4 <p>В статті представлено організаційно-методичне забезпечення оцінки ефективності інформаційних систем та ІТ-процесів для застосування в практичній діяльності служб внутрішнього контролю компаній та аудиторських фірм з метою задоволення зростаючих інформаційних потреб компаній та функціональної активізації їх інформаційних ресурсів. Замовниками аудиторських послуг, розглянутих в даній статті, постають компанії, які хочуть провести експертизу стану використання інформаційних систем і технологій та оцінити їх ефективність в ході реалізації основної стратегії, а також компанії, що намагаються запобігти втраті конкурентних переваг в бізнесі й виявити втрачені можливості експлуатації інформаційних систем.<br>Засоби задоволення інформаційних потреб компаній щодо оцінки ефективності ІТпроцесів включають контрольні та аудиторські дії, спрямовані на оцінку та аналіз наступних об’єктів: принципів ІТ-управління, ІТ-архітектури, інформаційної інфраструктури та ІТсервісів, потреб в програмних додатках та інвестицій в ІТ. Предметом аудиторських дій по виконанню завдання з оцінки ефективності інформаційних систем та технологій є фінансова та не фінансова інформація, яка формує систему корпоративного управління компанії в частині, що відповідає за управління інформаційними технологіями та пов’язане із цим стратегічне мислення й фінансове планування. Представлено програму, основні характеристики й детальний перелік аудиторських процедур щодо оцінки ефективності інформаційних систем та ІТ-процесів. Аудиторські процедури доцільно проводити за такими основними критеріями, як відповідність ІТ-процесів стратегічному розвитку компанії; вплив інформаційних технологій на рівень організації бізнес-процесів компанії; вартість від використання інформаційних технологій; оцінка результатів (ступінь задоволеності) від<br>використання інформаційних технологій.</p> Я. Б. Самчинська Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/4 Wed, 27 Mar 2019 00:00:00 +0200 МОНІТОРИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ КЕРІВНИКАМИ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/5 <p>Сучасні технології пронизують усі рівні й аспекти освітньої діяльності від застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання під час викладання певного предмета до впровадження систем управління освітнім закладом. В останні роки в Україні популярними стали хмарні технології, все більшої актуальності отримує питання побудови хмаро орієнтованого навчального середовища. В Запорізькій області багато років ведеться робота по впровадженню хмарних технологій в освітній процес (підготовлені районні тренери, розроблені навчальні програми тренінгів, розроблені навчальні програми спецкурсів на курсах підвищення кваліфікації, проведені методичні семінари для вчителів та керівників освітніх закладів, розроблені та наповнені відповідні розділі на методичному порталі ЗапоВікі, розгорнуті платформи G Suite та Office365 для навчання вчителів, проведені навчальні тренінги для вчителів). У багатьох освітніх закладах вже організований віртуальний документообіг, працює віртуальна вчительська, розроблені власні освітні курси у Google класі, створені е-портфоліо вчителів, створена корпоративна пошта, організовані вебінари, розроблені сайти класів та багато іншого. За допомогою педагогічного моніторингу (системи відбору, обробки, аналізу, зберігання інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію освітнього процесу та прогнозування розвитку освітньої системи) було здійснено аналіз використання хмарних технологій керівниками та<br>вчителями закладів загальної середньої освіти Запорізької області. У статті представлені результати моніторингового дослідження використання хмарних технологій керівниками закладів загальної середньої освіти Запорізької області. Хмарні технології ми розглядаємо як технологію, яка надає користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайнового сервісу. Аналіз було<br>проведено щодо використання хмарних технологій G Suite від компанії Google та Office365 від компанії Microsoft.</p> І.М. Сокол Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/5 Wed, 27 Mar 2019 00:00:00 +0200 СИМУЛЯЦІЙНІ ТРЕНАЖЕРИ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/6 <p>Розвиток технологій, інформатизація судноводіння зумовлюють зміни у формуванні професійних компетентностей майбутніх морських спеціалістів. Стаття присвячена питанням використання симуляційних тренажерів віртуальної реальності у вищих навчальних закладах при підготовці морських фахівців, практичній спрямованості освітнього процесу з урахуванням передового міжнародного досвіду судноплавства в галузі симуляцій та відповідності сучасним інноваційним технологіям. У статті досліджено пошук нових методологічних підходів до системи навчання майбутніх судноводіїв із залученням сучасних технологій з використанням віртуальної реальності , відомих як симуляційне навчання.<br>Проаналізовано роль і місце симуляційних технологій віртуальної реальності з урахуванням компетентнісного підходу, результати застосування симуляційних технологій віртуальної реальності у системі професійної підготовки майбутніх судноводіїв. На прикладі створення симуляційного центру «Віртуально-реальне судно» в Херсонській державній морській академії продемонстровано систему формування професійних компетентностей майбутніх судноводіїв. Показано, що використання симуляційних технологій віртуальної реальності дозволяє відтворити тісний зв’язок освітнього процесу з практикою, моделювати реальні професійні ситуації, адаптувати процес навчання під конкретні професійні завдання, об’єктивно оцінювати рівень професійної підготовки, підвищувати рівень формування професійних компетентностей та особистісних якостей майбутніх судноводіїв, підняти відпрацювання практичних навичок судноводіння на якісно новий рівень без загрози життю та здоров’я людей. Навігаційні тренажери значною мірою забезпечують виконання психолого-дидактичних вимог до процесу формування професійних компетентностей майбутніх судноводіїв.</p> Г. В. Попова Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/6 Wed, 27 Mar 2019 00:00:00 +0200 ПОНЯТІЙНИЙ ТЕЗАУРУС ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/7 <p>Стаття присвячена аналізу сучасних освітніх визначень: інформаційно-комунікаційна компетентність, ІКТ-компетентність, інформатична компетентність, інформаційно-цифрова компетентність, цифрова компетентність. Розглянуто зміст інформаційно-цифрової компетентності педагогічного працівника початкової освіти та подана авторська інтерпретація складових компонентів зазначеної компетентності.<br>На думку автора, термін «інформаційно-цифрова компетентність педагогічного працівника початкової освіти» передбачає здатність учителя впевнено та раціонально використовувати інформаційно-цифрові технології (додатки, програми та послуги) у процесі освітньої діяльності серед учнів початкової школи з метою більш ефективної педагогічної діяльності та формування відповідних навичок і вмінь в учнів із молодшого шкільного віку. На підставі вивчення вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, державних нормативно-правових документів, автор стверджує, що названі поняття виходять за межі технологічної або цифрової галузі. Вони стосуються широкого кола освітніх, культурологічних, соціально-гуманітарних та інших аспектів. Також описано етапи формування інформаційно-цифрової компетентності, що містить у своєму складі три компоненти: знаннєвий, діяльнісний, ціннісний. Знаннєвий (когнітивний) компонент передбачає активізацію процесу теоретичної підготовки. Діяльнісний (практико-орієнтований) компонент передбачає надбання практичних умінь та навичок у сфері використання інформаційно-цифрових технологій. Ціннісний&nbsp; компонент передбачає засвоєння переваг використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також розуміння визначальної ролі ІКТ у сучасній системі освіти. Визначено низку навичок, що формуються на кожному етапі.</p> О. Д. Самборська Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/7 Wed, 27 Mar 2019 00:00:00 +0200 ТЕХНОЛОГІЇ СТВОРЕННЯ ПРОГРАМИ ПЕРЕВІРКИ ОРФОГРАФІЇ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/723 <p>Програми перевірки орфографії створюються для того, щоб контролювати та виправляти помилки в документі користувача. Робота таких програм базується на порівнянні кожного набраного слова зі списком правильно написаних слів та використанні алгоритмів визначення коректного написання. У статті розглядаються та аналізуються технології створення програми перевірки орфографії, а також методика навчання студентів цих технологій. Досліджено програму контролю правопису, написану Пітером Норвігом, та визначено шляхи модифікації цієї програми для опрацювання текстів українською мовою. Запропоновано підхід до реалізації мовної моделі, тобто створення списку правильно написаних слів, заснований на використанні матеріалів «Браунського корпусу української мови».<br>Визначено особливості побудови регулярного виразу для виокремлення слів із тексту українською мовою. У ролі матеріалу для тестування програми перевірки орфографії використано тексти, що містять субтитри українською мовою, які створено у межах волонтерського перекладацького проекту «To Be Announced». Описано програму, що опрацьовує цей текстовий масив з метою перевірки правопису, та проаналізовано отримані результати. Зроблено висновок про те, що отримані результати були коректними, що заохочує до подальших досліджень.</p> О. В. Рєзіна , Р. М. Косюг Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/723 Mon, 25 Mar 2019 00:00:00 +0200 ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ У КОЛЕДЖАХ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/718 <p>У статті розглянуто сучасні методи перевірки якості знань, застосування їх на різних етапах навчання. Проаналізовано думки експертів про переваги і недоліки використання комп’ютерного тестування. Наведено результати незалежного заміру знань студентів коледжів аграрного профілю на платформі LCMS (Learning Content Management Systems) MOODLE як інструменту, який щорічно проводить державна установа «Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта». Продемонстровано випадки стало низьких результатів з певних дисциплін порівняно з іншими закладами освіти, запропоновано шляхи диференційованої методичної допомоги із залученням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, наведено принципову схему циклу взаємодії науково-методичного центру інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта» та іншого закладу освіти для підвищення якості освітніх послуг, що надаються. Визначено інструментарій для підвищення рівня якості освітніх послуг, а саме: незалежне комп’ютерне тестування на платформах LCMS, формування комплексу методичної допомоги на основі сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій і аналіз результатів взаємодії закладу освіти і науково-методичного центру інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта». Акцентовано на потребі створення і наповнення сучасними методичними і навчальними матеріалами вітчизняних баз електронних матеріалів для поліпшення якості освітніх послуг в аграрних закладах освіти.</p> Т. Д. Іщенко , С. В. Євстрат’єв Авторське право (c) http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/718 Mon, 25 Feb 2019 00:00:00 +0200