СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ГАЛУЗІ ЗНАНЬ

Анотація

У статті представлено аналіз основних етапів розвитку інженерії програмного забезпечення (ІПЗ) як галузі знань, виокремлено фундаментальні складові підготовки майбутніх інженерів-програмістів, визначено тенденції розвитку цієї галузі на найближче десятиліття. Сучасна ІПЗ базується на трьох групах ключових принципів: основні концепції комп’ютерних наук, пов’язані зі структурами даних, алгоритмами, мовами програмування та їх семантикою, аналізом, обчислювальністю, моделями обчислень тощо; основи інженерії, пов’язані з архітектурою, процесами інженерії, компромісами та витратами, стандартизацією, якістю та гарантіями та інші складові, що забезпечують підхід до проектування та вирішення проблем; соціально-економічні основи, що включають процес створення та еволюції артефактів, а також питання, пов’язані з політикою, ринками, зручністю використання та соціально-економічними впливами; це забезпечує основу для формування інженерних артефактів, що будуть відповідати їхньому призначенню.
Сучасна ІПЗ є невід’ємною складовою переважної більшості інновацій у всіх сферах розвитку суспільства, науки та техніки, пропонуючи системні, практичні, економічно вигідні рішення для обчислювальних задач та задач опрацювання інформації. За час розвитку ІПЗ як окремої галузі накопичено значний досвід проектування, впровадження, тестування та документування програмного забезпечення, виокремлено системні наукові, технологічні підходи і методи до проектування та конструювання комп’ютерних програм. У той же час дослідники зазначають, що ІПЗ ще досі не досягла такого рівня сталості, як інші галузі інженерії. Аналіз історичних етапів розвитку ІПЗ показав, що незважаючи на загальне визнання важливості застосування при розробленні програмного забезпечення математичного апарату логіки, теорії автоматів та лінгвістики, вона створювалась емпіричним способом без його використання. Фактором, що змушує програмістів-практиків звернутися до математичних основ ІПЗ, є зростання складності програмного забезпечення і нездатність емпіричних підходів до його розроблення та управління впоратися з нею. У професійній підготовці інженерів-програмістів виділено проблему швидкого застарівання технологічного змісту навчання, розв’язання якої полягає у його фундаменталізації через виокремлення базових основ галузі.