COMPUTERIZATION IN HIGHER MEDICAL EDUCATION OF THE USA AND UKRAINE
Abstract
The article researches the development of computer-oriented learning and information and
communication technologies implementation in the USA, describes the state of computerization and
modernization at higher medical educational institutions of Ukraine, analyzes the experience of Danylo Halytsky Lviv National Medical University (DHLNMU), and the department of Latin and foreign languages in particular, in the sphere of new educational and Internet technologies usage for study. As the result of the study the first computerized programs used for the future physicians training have been characterized. It has been stated that for the first time computer technologies in higher medical education were used in the USA and served accessory learning function aimed at facilitating and improving pedagogical instruments and methods. Furthermore, the paper proves that information and communication technologies are commonly used as accessory learning tools by Ukrainian medical students. The process of computerization and ICTs implementation in the scope of higher medical education has been developing rapidly and has a big potential according to the results of the survey carried out at DHLNMU that are described in this paper
Downloads
Metrics
References
1. Воронкін О.С. Перспективи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів ВНЗ України [Електронний ресурс] / Воронкін О.С. // Інформаційні технології в освіті. – Вип. 24. – 2015. – С. 81-106. Режим доступу: http://ite.kspu.edu/Issue_24/p-81-106.
2. Воронкін О.С. Розвиток комп’ютерних технологій підтримки навчання студентів вищих навчальних закладів України (друга половина 50-х – початок 90-х років XX ст.) [Електронний ресурс] / Воронкін О.С. // Інформаційні технології і засоби навчання. –№ 1. – Том 39. – 2014. – С. 17-45. Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/960/724.
3. Гринь В.К. Впровадження системи дистанційного навчання в робочій практиці лікаря загальної практики — сімейної медицини [Електронний ресурс] / Гринь В.К., Бассов О.І., Соболєв Д.В., Воробйов А.С. // Украинский журнал хирургии. – 2 (21). – 2013. – Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/36339
4. Ляхоцька Л. Електронне навчання лікарів [Електронний ресурс] / Ляхоцька Л. , Ляхоцька М. // Теорія та методика управління освітою. – № 8. – 2012. – Режим доступу: http://tme.umo.edu.ua /docs/8/16.pdf
5. Манюк Л.В. Перші результати впровадження дистанційної форми навчання у вищих медичних навчальних закладах України / Манюк Л.В. // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України. Серія: Психолого-педагогічні та філологічні науки. V Всеукраїнська науково-практична конференція, 7 грудня 2012 р. / Державна прикордонна служба України, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – 2012. – С. 112-113.
6. Манюк Л.В. Структура й зміст електронного дистанційного курсу з англійської мови для студентів-медиків / Манюк Л.В. // Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. – Збірник наукових праць. – № 7. – 2013. – С. 275-280.
7. Манюк Л.В. Студент, Інтернет і медичний університет / Л.В. Манюк // Дистанційна освіта у ВНЗ: інноваційні та психолого-педагогічні аспекти / Збірка наукових праць Міжнародної науково-методичної конференції. – Харків : «Місьдрук», ХНАДУ. – 2015. С. 152-156.
8. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика: Центр дистанційної освіти. – Режим доступу до Веб-сторінки: www.kmapo.edu.ua.
9. Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського: Центр дистанційного навчання. – Режим доступу до Веб-сторінки: www.tdmu.edu.te.ua.
10. Шуневич Б.І. Дистанційний курс з англійської мови: його структура і програмне забезпечення. / Шуневич Б.І. // Проблеми сучасного підручника: Зб. наукових праць. – К.: Педагогічна думка. – Вип. 4. – 2003. – С. 209-214.
11. Abrahamson S., Denson J., Wolf R. (1969). Effectiveness of a Simulator in Training Anesthesiology Residents. ]ournal of Medical Education, 44, 515-519.
12. Chodorow S. (1996). Educators must take the electronic revolution seriously [online]. Acad Med., 71:221–26. Retrieved from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8607916.
13. Dev P., Hoffer E., Barnett O. (2009). Computers in medical education. Master educator fellowship. UF Health: University of Florida, College of medicine. Retrieved from: http://mef.med.ufl.edu/files/2009/10/Computers-in-Medical-Education.pdf
14. History of computing in medicine (2001). Prinston University, Department of computer sciences [online]. Retrieved from: http://www.cs.princeton.edu/courses/archive/spr02/cs495 /History%20of%20Computing%20in%20Medicine.pdf.
15. Lashof J., Banta H., Pengov E., Miike L., Gardner P., Pietz L. (1979). Computer technology in medical education and assessment: Background report [online]. Washington, DC: U.S. Government Printing Office. Retrieved from: http://digital.library.unt.edu/ark:/67531/metadc39398/.
16. Moberg T.F., Whitcomb M.E. (1999). Educational technology to facilitate medical students’ learning: background paper 2 of the medical school objectives project [online]. Acad Med., 74:1146–50. – http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10536639.
17. Ozuah P.O. (2002). Undergraduate medical education: thoughts on future challenges [online]. BMC Med Educ., 2: 8–10. Retrieved from: http://www.biomedcentral.com/1472-6920/2/8
18. Ward J., Gordon J., Field M., Lehmann H. (2001). Communication and information technology in medical education [online]. Lancet, 357:792–96. Retrieved from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov /pubmed/11253986.
