ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРІЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ БІОХІМІЇ СТУДЕНТАМИ ПРИРОДНИЧОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Анотація
Курс біохімії є однією з базових наукових дисциплін, що вивчають студенти хіміко-біологічних спеціальностей педагогічних закладів вищої освіти. Його значення для методичної підготовки вчителів зростає у зв’язку зі збільшенням обсягу біохімічного змісту в шкільних курсах органічної хімії та загальної біології. Метою статті є опис та аналіз можливостей віртуальних лабораторій, що можна застосовувати під час вивчення дисципліни «Біохімія» студентами природничих факультетів. Наведено переваги та недоліки використання подібних сервісів, особливості, перспективи та приклади їх використання. Серед великої кількості віртуальних лабораторних, доступних користувачам Інтернету, обрані: STAR (Software Tools for Academics and Researchers) – програма Массачусетського технологічного інституту, Wolfram Demonstrations Project, The ChemCollective та Virtual Labs. Вибір найбільш придатних для використання сервісів ґрунтувався на таких вимогах: безкоштовність, відсутність реєстрації, інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, можливість використання на будь-якому комп’ютері, підключеному до мережі Інтернет. Можливості комп’ютерної анімації дозволяють студенту сформувати наочний зоровий образ просторової структури складних природних сполук. Обрані віртуальні лабораторії містять матеріал, необхідний для підготовки до лабораторних занять, демонстраційні ролики на YouTube а також методичні вказівки до виконання лабораторних робіт і матеріали, які можна використовувати для підготовки доповідей, презентацій, у самостійній та дистанційній роботі та під час опанування складних для розуміння біохімічних процесів і явищ. Для перевірки та оцінки якості знань студентів після опанування лабораторного практикуму із залученням віртуальних лабораторій проведено тестування. За результатами виконання завдань кількість студентів із високим рівнем засвоєння матеріалу збільшилася з 10 до 14%, а кількість студентів, які за виконання тестів отримали оцінки більше 74 балів – з 54 до 78%. Використання віртуальних лабораторій дозволяє значно підвищити якість навчання.
Завантаження
##plugins.generic.paperbuzz.metrics##
Посилання
2. Паніхідіна, О. В. (2013). Використання віртуальних лабораторій підчас викладання практичних занять. Медсестринство, № 4, 35-36.
3. Дятлов, С. А., Толстопятенко, С. А. (2000). Інтернет-технології та дистанційна освіта. Інформаційне суспільство, № 5, 29.
4. Князєва, М. В. (2014). Сучасні погляди на процес викладання біохімії у вищій школі (за матеріалами FEBS Congress). Медична хімія (Medical Chemistry), Т. 16, №4, 121.
5. Afshar, M., Han, Z. (2014). Teaching and learning medical biochemistry: perspectives from a student and an educator. Medical Science Education, №24, 339–341.
6. Hofstein, A., Lunetta, V. N. (2003). The laboratory in science education: Foundations for the twenty-first century. Science Education, №88(1), 28–54.
7. Деркач, Т. М. (2008). Інформаційні технології у викладанні хімічних дисциплін : [навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів]. Дніпропетровськ : Видавництво ДНУ, 335 c.
8. Kornberg, A. (1997). The two cultures; chemistry and biology. Biochemistry, №6, 6888-6891.
9. Black, P. N. (2020) A revolution in biochemistry and molecular biology education informed by basic research to meet the demands of 21st century career paths 21st Century Biochemistry and Molecular Biology Education. [Electronic resource] URL: http://www.jbc.org.
10. Bonde, M. (2015). Improving biotech education through gamified laboratory simulations. FEBS Journal, Berlin, Germany, vol. 282, Supplement, 328 - 360.
11. Якушкіна, А. А., Алексеева Є. В., (2005). Віртуальні лабораторії. Питання інформатизації освіти, №2, 7-36.
12. Михайлов, В. Ю., Гостєв, В.М., Кугуракова В. В. (2002). Віртуальна лабораторія як засіб забезпечення колективної науково-методичної роботи. Праці XII міжнародної конференції «ІТО-2002». - М. : Проспект, 167-169.
13. Гуріна, Н. А., Медведева Н. А. (2007). Віртуальна інформаційно-освітня лабораторія як засіб розвитку самостійності. Інформатика та освіта, № 3, 63-75.
14. Трухин, А. В. (2002). Об использовании виртуальных лабораторий в образовании. Открытое и дистанционное образование, № 4 (8), 67-69.
15. Бученко, І. В. (1999). Комп’ютеризація навчання – свідчення професійної майстерності педагога. Все для вчителя. № 2, 34-48.
16. Шмиголь, І.В. (2013). Формування загальнопредметних компетентностей у процесі викладання біохімії: Методичні рекомендації. Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 40 с.
