МЕДІАСОЦІАЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ В СУЧАСНОМУ МЕДІАПРОСТОРІ

О.Г. Коломієць

doi:10.14308/ite000681

Автор(и)

О.Г. Коломієць Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси

DOI:

https://doi.org/10.14308/ite000681

Ключові слова:

медіасоціалізація, ІКТ, кіберсоціалізація, мас-медіа, медіатекст, медіасередовище

Анотація

Розвиток інформаційного суспільства обумовлює новий напрям соціалізації – медіасоціалізація. Зазначене особливо актуальне для молоді, яка є активним медіаспоживачем.
У роботі проаналізовано суть понять «медіапростір», «медіасоціалізація», «кіберсоціалізація». Окреслено особливості функціонування медіапростору з урахуванням соціалізуючих факторів, представлено його функції відповідно до традиційного процесу соціалізації. Визначено вплив медіа на процес соціалізації як умову до подальшого розроблювання складових медіасоціалізації молоді. Запропоновано принципи медіасоціалізації молоді в умовах медіапростору (системності, діяльності, двосторонньої взаємодії особистості і віртуальної реальності, медіаактивності та критичного мислення). Представлено складові процесу медіасоціалізації (форми, механізми, агенти медіасоціалізації та ін.). Зазначено показники успішної та невдалої медіасоціалізації. Визначено базовий конфлікт медіасоціалізації, що впливає на її результат (баланс віртуального та реального).
У статті запропоновано критерії медіасоціалізації (медіа адаптованість, медіа автономність, медіа активність) з відповідними рівнями розвитку та показниками. Представлено рівні медіасоціалізованості молоді в умовах сучасного медіапростору.
Дослідження процесу медіасоціалізації молоді засвідчило наявність великого відсотку респондентів із низьким (38,5%) та середнім (41,8%) рівнями медіасоціалізованості. Разом із тим високий рівень медіасоціалізованості був характерний усього для 19,7% опитаних.
Питання медіасоціалізації молоді набуває актуальності у зв’язку із ситуацією, що склалася в державі. Перед системою соціальних інститутів виховання постає завдання ініціювати зміни у процесі входження молоді в медіапростір, що в подальшому створить ефективні умови для розвитку з урахуванням ресурсів медіа. Проблема медіасоціалізації молоді не вичерпується проведеним дослідженням. Перспективними напрямами наукових пошуків можуть стати: розробка соціально-педагогічних умов та технології медіасоціалізації особистості; розробка методичного забезпечення реалізації технології медіасоціалізації у загальноосвітніх навчальних закладах; впровадження закордонного досвіду медіасоціалізації молоді в практику соціальної роботи.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Показники метрики:

##plugins.generic.paperbuzz.loading##

Посилання

<uk>
1. Виселко І.В. (2011). Медіапростір як соціокультурне явище: теоретичні розвідки та практичні наслідки. ВІСНИК НТУУ-КПІ. Філософія. Психологія. Педагогіка, 1. Відновлено з http://novyn.kpi.ua/2011-1/08-filos-Vyselko.pdf.
2. Голованова, Н. (2017). Медіапростір як важливий чинник побудови інформаційного суспільства. Теорія та історія державного управління, 1(51), 1-8 c.
3. Загальна соціологія: навч. посіб. (2004). Київ: Професіонал.
4. Ишкулова, Ш.Т. (2009). Медиа как фактор социализации подростков. Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена, 105, 90-94.
5. Коневщинська, О.М. (2009). Формування медіа-культури майбутніх учителів музики (дис. канд. пед. наук 13.00.04). Київ.
6. Матвійчук, М.М. (2015). Формування медіаграмотності майбутніх соціальних педагогів в процесі фахової підготовки (дис. канд. пед. наук 13.00.05). Черкаси: Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького.
7. Іванов, В.Ф., Волошенюк, О.В., Дзюба, Д.Ю. (2012). Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник. Київ: Центр вільної преси.
8. Москаленко, В.В. (2013). Соціалізація особистості. Київ: «Фенікс».
9. Мудрик, А.В. (2000). Социальная педагогика. М. : Издательский центр «Академия».
10. Найденова, Л.А. (2013). Психологічні механізми медіаосвіти дітей різного віку. Відновлено з http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp7/konf2/Najdenova.pdf
11. Нім, Е. (2013). Медиапространство: основные направления исследований. HSE: Бізнес. Суспільство. Потужність, 14. Відновлено з https://www.hse.ru/mag/27364712/2013--14/83292427.html.
12. Петрунько, О.В. (2007). Соціалізація в умовах медіасередовища: актуальність проблеми. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами, 3 (5). Відновлено з http://ap.uu.edu.ua/article/260.
13. Петрунько, О.В. (2010). Діти і медіа: соціалізація в агресивному медіасередовищі: монографія. Полтава: ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс».
14. Плеснюк, Л.П. (2006). Особенности организации профилактики адикции среди детей и подростков. Социально-педагогическая работа, 5, 11 - 16.
15. Плешаков В.А. (2011). Теория киберсоциализации человека. Москва: МПГУ.
16. Прохоренко, Е.Я. (2007). Субкультура молодежных сообществ как способ социализации. Вест. Одес. нац. ун та. Вып. «Социология, политология», 12, 6, 705 - 711.
17. Рожков М.І. (2002). Развитие самоуправления в детских коллективах. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС.
18. Смелзер Н. (1994). Социология. М.: Феникс.
19. Ягупов В.В. (2002). Педагогіка: Навч. посібник. Київ: Либідь,
20. Maslow, A.H. (1943). A Theory of Human Motivation. Psychological Review, 50 (4), 370 - 96.
21. Recommendations addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization by UNESCO (1999). Education for the Media and the Digital. Vienna: UNESCO, 273-264.
</uk>
<en>
1. Vyselko, I.V. (2011). Мediaspace as a socio-cultural factor: theoretical disclosures and practical consequences. NEWSLETTER NTUU-KPI. Philosophy. Psychology. Pedagogy, 1. Retrieved from http://novyn.kpi.ua/2011-1/08-filos-Vyselko.pdf .
2. Golovanova, N. (2017). Мediaspace as an important factor of informational society developing. Theory and history of public administration. Pressing problems of public administration, 1 (51), 1 - 8.
3. General sociology: teaching. manual. (2004). Kyiv: Professional.
4. Ishkulova, Sh.T. (2009). Media as a factor in the socialization of adolescents. Izvestiya of the Russian State Pedagogical University named after. A. I. Herzen, 105, 90 - 94.
5. Konevshchinska, O.M. (2009). Formation of media culture of future music teachers. (PhD dissertation). Kyiv.
6. Matviichuk, M.M. (2015). Formation of media literacy of future social educators in the professional training process (PhD dissertation). Cherkassy: Cherkassy National University named by B. Khmelnytskyi.
7. Ivanov, V., Voloshenyuk, O. & Dzyuba, D. (2012). Media education and media literacy.
8. Moskalenko, V.V. (2013). Socialization of personality. K.Feniks.
9. Mudrik, A.V. (2000). Social pedagogics. Moscow: Publishing Center «Academy».
10. Naidenova, L.A. (2013). Psychological mechanisms of media education for children in different ages. Retrieved from http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp7/konf2/Najdenova.pdf
11. Nam, E. (2013). Media space: the main areas of research. HSE: Business. The society. Power, 14. Retrieved from https://www.hse.ru/mag/27364712/2013--14/83292427.html.
12. Petrunko, O.V. (2007). Socialization in media security conditions: problem actuality. Actual problems of training and education of people with special needs, 3 (5). Retrieved from http://ap.uu.edu.ua/article/260.
13. Petrunko, O. (2010). Children and Media: Socialization in an Aggressive Media Environment. Poltava: Scientific-production enterprise "Ukrpromtorgservis".
14. Plesnyuk, L.P. (2006). Features of the organization in prevention of addiction among children and adolescents. Social-pedagogical Work, 5, 11 - 16.
15. Pleshakov, V.A. (2011). Theory of human cyber socialization. Moscow: MPGU.
16. Prokhorenko, E.Ya. (2007). Subculture of youth communities - as a way of socialization. Bulletin of Odessa National University, Series "Sociology, Political Science", 12, 6, 705 - 711.
17. Rozhkov, M.I. (2002). Development of self-government in children's collectives. Moscow: Gumanit. ed. Center VLADOS.
18. Smelzer, N. (1994). Sociology. Moscow: Phoenix.
19. Yagupov, V.V. (2002). Pedagogy.
20. Maslow, A.H. (1943). A Theory of Human Motivation. Psychological Review, 50 (4), 370 - 96.
21. Recommendations addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization by UNESCO (1999). Education for the Media and the Digital. Vienna: UNESCO, 273 - 264.
</en>