ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ СЕРВІСІВ ОПРАЦЮВАННЯ ДАНИХ У СИСТЕМАХ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

М. П. Шишкіна; М. В. Попель

doi:10.14308/ite000692

Автор(и)

М. П. Шишкіна Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ http://orcid.org/0000-0001-5569-2700
М. В. Попель Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ https://orcid.org/0000-0002-8087-962X

DOI:

https://doi.org/10.14308/ite000692

Ключові слова:

Office 365, Power BI, відкрита наука, наукові установи, науковці, опрацювання результатів досліджень, хмарні технології

Анотація

У роботі здійснено аналіз можливостей та обґрунтовано доцільність використання та впровадження хмарних сервісів опрацювання даних у діяльність науковця та підрозділу науково-дослідної або освітньої установи. Завдання дослідження: окреслити перспективи та сучасні європейські тенденції використання хмарних сервісів у системах відкритої науки; окреслити можливості використання хмарного сервісу Power BI, що є компонентом Office 365, в експерементальній діяльності науковця; проаналізувати програмні продукти Desktop Power BI та Power BI Services; узагальнити досвід використання окремих сервісів хмаро орієнтованого середовища у діяльності групи науковців та наукової установи. Об’єктом дослідження є процес опрацювання даних у відкритих системах наукових досліджень. Предметом дослідження є використання хмарних сервісів опрацювання даних у підтримуванні діяльності науковця та наукової установи. Методи дослідження: аналіз документації з офіційного сайту Power BI, спостереження, порівняння, бесіди з представниками компанії BIJB, співробітниками Центру компетенцій BI, аналіз наявного досвіду використання сервісів, узагальнення результатів наукових та експериментальних досліджень. У роботі розглянуто особливості використання Power BI як компонента хмарного сервісу Office 365, потужнішого у порівнянні з традиційними табличними процесорами. Проведено порівняльний аналіз наявних типів програмних продуктів, що можна використати в діяльності науковця чи підрозділу науково-дослідної установи в межах приватної хмари. Окреслено можливості використання Desktop Power BI, якого буде достатньо для висвітлення основних та проміжних результатів діяльності науковця чи підрозділу науково-дослідної установи, хоча даний програмний продукт не є хмарним. Обґрунтовано доцільність використання Power BI Services як інструменту Office 365 для опрацювання кількісного та якісного результатів досліджень. Висновки і рекомендації: використання Desktop Power BI для опрацювання науковцем одержаних результатів експериментального дослідження буде цілком достатньо, проте у діяльності підрозділу науково-дослідної установи функціонал Power BI Desktop буде не достатньо адаптивним до роботи групи науковців.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Показники метрики:

##plugins.generic.paperbuzz.loading##

Посилання

Биков, В. Ю., Спірін, О. М. & Шишкіна, М. П. (2015). Корпоративні інформаційні системи підтримування науково-освітньої діяльності на базі хмаро орієнтованих сервісів. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти, 43 (47), ч. 2, 93–121.

Биков, В. Ю. & Шишкіна, М. П. (2016). Теоретико-методологічні засади формування хмаро орієнтованого середовища вищого навчального закладу. Теорія і практика управління соціальними системами, 2, 30-52.

Биков, В. Ю. (2011). Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ. Інформаційні технології в освіті, 10, 8-23.

Варски, А. & Исмингер, Д. (2018). Документация Power BI. Відновлено з https://docs.microsoft.com/ru-ru/power-bi/.

Попель, М. В. & Шокалюк, С. В. (2011). Програмні засоби навчального моделювання. Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання математики, фізики, інформатики у середніх та вищих навчальних закладах, Матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. молодих науковців, 17-18 лют. 2011 р. (С. 364-367). Кривий Ріг: Криворізький держ. пед. ун-т.

Попель, М. В. (2017). Хмарний сервіс SageMathCloud як засіб формування професійних компетентностей вчителя математики (дис. канд. пед. наук). НАПН України, Ін-т інформ. технологій і засобів навчання, Київ.

Шишкіна, М. П. (2015). Формування і розвиток хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу (монографія). Київ: УкрІНТЕІ.

Bykov, V. & Shyshkina, M. (2018). The conceptual basis of the university cloud-based learning and research environment formation and development in view of the open science priorities. Information Technologies and Learning Tools, 68(6).

Bykov, V. & Shyshkina, M. (2014). Emerging technologies for personnel training for IT industry in Ukraine, 2014 International Conference on Interactive Collaborative Learning (ICL), 3-6 Dec. 2014, Dubai (pp. 945 – 949).

European Commission (2013). Digital science in Horizon 2020 (Concept Paper). Retrieved from https://ec.europa.eu/newsroom/dae/document.cfm?doc_id=2124.

European Commission (2016). Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Retrieved from http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52016DC0178.

European Commission (2017). European Open Science Cloud. New Research & Innovation Opportunities. Retrieved from https://ec.europa.eu/research/openscience/pdf/eosc_declaration.pdf# view=fit&pagemode=none.

FOSTER (n.d.). Fostering the practical implementation of Open Science in Horizon 2020 and beyond. The EU-funded project. Retrieved from https://www.fosteropenscience.eu/about.

European Commission (2018). Implementation Roadmap for the European Science Cloud. Commission Staff Working Document. Retrieved from http://ec.europa.eu/research/openscience/pdf/ swd_2018_83_f1_staff_working_paper_en.pdf#view=fit&pagemode=none 15. Kooa, D. D., Leea, J. J., Sebastiania, A. & Kimb, J. (2016). An Internet-of-Things (IoT) system development and implementation for bathroom safety enhancement, International Conference on Sustainable Design, Engineering and Construction. Retrieved from https://scholarworks.iupui.edu/bitstream/handle/1805/13994/Koo_2016_inte.

Nosenko Y., Shyshkina, M. & Oleksiuk, V. (2016). Collaboration between Research Institutions and University Sector Using Cloud-based Environment, Proceedings of the 12th International Conference on ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer (Vol.1614, pp. 656-671). Retrieved from http://ceur-ws.org/Vol1614/paper_84.pdf.

ERA Portal (2015). Open Science: Policy Brief. Retrieved from https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnxlc. Gd4Ojc1Mjk0ZTg1NTA2MmQyNDg

Shyshkina, M. (2017). The General Model of the Cloud-based Learning Environment of Educational Personnel Training. Teaching and Learning in a Digital World. ICL 2017. Advances in Intelligent Systems and Computing, Vol. 715.

Shyshkina, M. (2015). The Hybrid Service Model of Electronic Resources Access in the Cloud-Based Learning Environment. CEUR Workshop Proceedings, Vol.1356, 295-310.

Bykov, V., Spirin, O. & Shyshkina, M. (2015). Corporate information systems supporting scientific and educational activities based on cloud-based services. Problems and prospects of formation of the national humanitarian and technical elite, 43 (47), Part.2, 93-121.

Bykov, V. & Shyshkina, M. (2016). Theoretical and Methodological Principles of the Formation of the Cloud-Based Environment of a Higher Educational Institution. The theory and practice of social systems management, 2, 30-52.

Bykov, V. (2011). Cloud technology, ICT outsourcing and new functions of ICT departments of educational and scientific institutions. Information Technologies in Education, 10, 8-23.

Warski, A. & Iseminger, D. (2018). Power BI Documentation. Retrieved from https://docs.microsoft.com/ru-ru/power-bi/.

Popel, M. V. & Shokalyuk, S.V. (2011). Software training modalities. Innovative information and communication technologies of teaching mathematics, physics, computer science in secondary and higher educational institutions: a collection of scientific works based on the materials of the All-Ukrainian scientific and methodical Conference of Young Scientists, February 17-18, 2011 (pp. 364-367). Kryvyi Rih: Kryvyi Rih State Pedagogical University.

Popel, M. V. (2017). The cloud service SageMathCloud as a tool of mathematics teacher professional competencies formation (Dissertation of candidate of pedagogical sciences). NAES of Ukraine, Institute of Information Technologies and Learning Tools, Kyiv.

Shyshkina, M. P. (2015). Formation and development of the cloud-oriented educational and scientific environment of a higher educational establishment (monograph). Kyiv: UkrINTI.

Bykov, V. & Shyshkina, M. (2018). The conceptual basis of the university cloud-based learning and research environment formation and development in view of the open science priorities. Information Technologies and Learning Tools, 68(6).

Bykov, V. & Shyshkina, M. (2014). Emerging technologies for personnel training for IT industry in Ukraine, 2014 International Conference on Interactive Collaborative Learning (ICL), 3-6 Dec. 2014, Dubai (pp. 945 – 949).

European Commission (2013). Digital science in Horizon 2020 (Concept Paper). Retrieved from https://ec.europa.eu/newsroom/dae/document.cfm?doc_id=2124.

European Commission (2016). Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Retrieved from http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52016DC0178.

European Commission (2017). European Open Science Cloud. New Research & Innovation Opportunities. Retrieved from https://ec.europa.eu/research/openscience/pdf/eosc_declaration.pdf#view=.

FOSTER (n.d.). Fostering the practical implementation of Open Science in Horizon 2020 and beyond. The EU-funded project. Retrieved from https://www.fosteropenscience.eu/about.

European Commission (2018). Implementation Roadmap for the European Science Cloud. Commission Staff Working Document. Retrieved from http://ec.europa.eu/research/openscience/pdf/swd_2018_83_f1_staff_workin.

Kooa, D. D., Leea, J. J., Sebastiania, A. & Kimb, J. (2016). An Internet-of-Things (IoT) system development and implementation for bathroom safety enhancement, International Conference on Sustainable Design, Engineering and Construction. Retrieved from https://scholarworks.iupui.edu/bitstream/handle/1805/13994/Koo_2016_inte.

Nosenko Y., Shyshkina, M. & Oleksiuk, V. (2016). Collaboration between Research Institutions and University Sector Using Cloud-based Environment, Proceedings of the 12th International Conference on ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer (Vol.1614, pp. 656-671). Retrieved from http://ceur-ws.org/Vol-1614/paper_84.pdf.

ERA Portal (2015). Open Science: Policy Brief. Retrieved from https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnxlc. Gd4Ojc1Mjk0ZTg1NTA2MmQyNDg

Shyshkina, M. (2017). The General Model of the Cloud-based Learning Environment of Educational Personnel Training. Teaching and Learning in a Digital World. ICL 2017. Advances in Intelligent Systems and Computing, Vol. 715.

Shyshkina, M. (2015). The Hybrid Service Model of Electronic Resources Access in the Cloud-Based Learning Environment. CEUR Workshop Proceedings, Vol.1356, 295-310.