ОГЛЯД ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

В. П. Олексюк; О. М. Спірін; С. М. Іванова; І. С. Мінтій; Т. А. Вакалюк; А. В. Кільченко

doi:10.14308/ite000806

Автор(и)

В. П. Олексюк Інститут цифровізації освіти НАПН України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2206-8447
О. М. Спірін Інститут цифровізації освіти НАПН України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9594-6602
С. М. Іванова Інститут цифровізації освіти НАПН України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3613-9202
І. С. Мінтій Інститут цифровізації освіти НАПН України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3586-4311
Т. А. Вакалюк Інститут цифровізації освіти НАПН України, Київ, Україна
А. В. Кільченко Інститут цифровізації освіти НАПН України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2699-1722

DOI:

https://doi.org/10.14308/ite000806

Ключові слова:

цифрова компетентність, генеративний ШІ, бібліометричний аналіз

Анотація

Анотація. Дослідження присвячено аналізу зарубіжних публікацій щодо використання генеративного Дослідження присвячено аналізу зарубіжних публікацій щодо використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) для розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників у галузі освітніх наук. Авторами систематизовано та опрацьовано наукові публікації із баз Scopus та Web of Science, що охоплюють основі поняття дослідження. Аналіз отриманих метаданих засвідчив стрімке зростання кількості досліджень починаючи з 2021 р., яке триває й по нині. Були визначені країни (Китай, США, країни ЄС), у яких виконано найбільшу кількість досліджень, а також видання, які найбільш інтенсивно публікують статті зі вказаної тематики. Окремо виділено дослідження з України. На основі понять теорії графів (міжцентральність, близькість, щільність) виділені напрями досліджень у вказаній галузі. До них належать: концептуальні підходи до використання ШІ в умовах цифрової трансформації; цифрова грамотність щодо використання генеративного ШІ; підготовка та професійний розвиток викладачів; методологічні та етичні проблеми застосування технологій ШІ. Результати тематичного та кластерного аналізу засвідчують переважну увагу дослідників до вищої освіти, моделей генеративного ШІ, чат-бота ChatGPT, інших сервісів ШІ, а також потребу в розробленні методик формування цифрової компетентності освітян і науковців, з урахуванням етичних аспектів та принципів академічної доброчесності. Аналіз вітчизняного досвіду застосування ШІ для розвитку компетентностей виконано на основі експорту метаданих з сервісу OUCI, підтримку та розвиток OUCI здійснює Державна науково-технічна бібліотека України. Його результати засвідчили стрімке зростання інтересу науковців до вказаної проблеми, проте обмежений характер досліджень щодо цільової категорії науково-педагогічних працівників. У цілому висновки статті підкреслюють актуальність розвитку цифрової компетентності науково-педагогічних працівників, але вказують на брак досліджень щодо системного використання ШІ для цієї мети, особливо експериментальних. Автори підкреслюють необхідність розроблення комплексної методики використанні ШІ для розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників у галузі освітніх наук.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Показники метрики:

##plugins.generic.paperbuzz.loading##

Посилання

Ініціатива з відкритого доступу до українського наукового контенту. OUCI. https://ouci.dntb.gov.ua/.

Спірін, О., Олексюк, В., Василенко, Я., & Сіренко, О. (2024). Модель розвитку цифрової компетентності наукових та науково-педагогічних працівників. Інформаційні технології і засоби навчання, 104(6), 156–179. https://doi.org/10.33407/itlt.v104i6.5889.

Олексюк, В. П., Габрусєв, В. Ю., & Балик, А. В. (2011). Деякі аспекти інтеграції веб-сервісів вищого навчального закладу. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, (1), 228–234.

Nezhyva, L. L., Palamar, S. P., Semenii, N. O., & Semerikov, S. O. (2024). AI tools for sustainable primary teacher education: Literary-artistic content generation. In Proceedings of the 7th International Workshop on Augmented Reality in Education (AREdu 2024) (pp. 134–148). Kryvyi Rih, Ukraine. https://ceur-ws.org/Vol-3918/paper304.pdf

Shankar, S. K., Pothancheri, G., Sasi, D., & Mishra, S. (2024). Bringing Teachers in the Loop: Exploring Perspectives on Integrating Generative AI in Technology-Enhanced Learning. International Journal of Artificial Intelligence in Education. https://doi.org/10.1007/s40593-024-00428-8.

Flores-Vivar, J.-M., & García-Peñalvo, F.-J. (2023). Reflections on the ethics, potential, and challenges of artificial intelligence in the framework of quality education (SDG4). Comunicar, 31(74). https://doi.org/10.3916/c74-2023-03.

What ChatGPT means for universities: Perceptions of scholars and students. (2023). 1, 6(1). https://doi.org/10.37074/jalt.2023.6.1.22.

Ortega, J. L. (2014). Influence of co-authorship networks in the research impact: Ego network analyses from Microsoft Academic Search. Journal of Informetrics, 8(3), 728–737. https://doi.org/10.1016/j.joi.2014.07.001.

Oubibi, M., Hryshayeva, K., & Huang, R. (2025). Enhancing postgraduate digital academic writing proficiency: the interplay of artificial intelligence tools and ChatGPT. Interactive Learning Environments, 1–19. https://doi.org/10.1080/10494820.2025.2454445.

Chiu, T. K. F., Moorhouse, B. L., Chai, C. S., & Ismailov, M. (2023). Teacher support and student motivation to learn with Artificial Intelligence (AI) based chatbot. Interactive Learning Environments, 1–17. https://doi.org/10.1080/10494820.2023.2172044.

Tenberga, I., & Daniela, L. (2024). Artificial Intelligence Literacy Competencies for Teachers Through Self-Assessment Tools. Sustainability, 16(23), 10386. https://doi.org/10.3390/su162310386.

Wach, K., Duong, C. D., Ejdys, J., Kazlauskaitė, R., Korzynski, P., Mazurek, G., Paliszkiewicz, J., & Ziemba, E. (2023). The dark side of generative artificial intelligence: A critical analysis of controversies and risks of ChatGPT. Entrepreneurial Business and Economics Review, 11(2), 7–30. https://doi.org/10.15678/eber.2023.110201.

Lucas, M., Zhang, Y., Bem-haja, P., & Vicente, P. N. (2024). The interplay between teachers’ trust in artificial intelligence and digital competence. Education and Information Technologies. https://doi.org/10.1007/s10639-024-12772-2.