ПОРІВНЯННЯ СПОСОБІВ ДОБОРУ ЗАСОБІВ І СЕРВІСІВ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Анотація

Стаття  присвячена актуальній проблемі добору засобів та сервісів імерсивних технологій для підтримки змішаного навчання в закладах загальної середньої освіти. Проаналізовано існуючі підходи до вибору таких інструментів, враховуючи стрімкий розвиток технологій та зростання їх кількості. Вступна частина підкреслює, що, попри численні переваги імерсивних технологій (покращення якості навчання, розуміння матеріалу), перед вчителями та учнями стоїть проблема вибору адекватних сервісів, які відповідають їхнім конкретним завданням, враховують потреби, технічну готовність та фінансові можливості.

У статті сформульовано проблему розроблення способів пошуку оптимальних сервісів. Зазначається, що вибір ускладнюється в умовах змішаного навчання, де необхідно управляти різноманітними ресурсами та враховувати індивідуальні потреби учнів. Аналіз останніх досліджень підтверджує важливість імерсивних технологій для сучасних освітніх інновацій, особливо для інклюзивної освіти та розвитку критичного мислення. У роботі порівнюються чотири основні способи добору сервісів: Пошуковий (1) вибір оптимального сервісу із існуючого переліку на основі заданих критеріїв. Конструювальний (2) формулювання опису ідеального сервісу, а потім пошук того, що відповідає критеріям. Прямі запити до ШІ (3) отримання рекомендацій від штучного інтелекту за допомогою прямих запитів. Структуровані запити до ШІ (4) послідовна серія запитів до ШІ для створення спеціалізованої пошукової таблиці, що дозволяє систематизувати пошук.

Автори детально розглядають кожен із цих підходів, виявляючи типові проблеми, з якими стикаються користувачі: відсутність єдиних переліків сервісів, складність у виборі критеріїв оцінки, врахуванні потреб різних користувачів та прогнозуванні навчального ефекту. Як рішення, пропонується використання методу структурованих запитів до ШІ, що дозволяє створити і наповнити власну пошукову базу даних (на прикладі Google Таблиці). Цей спосіб дає змогу гнучко налаштовувати критерії пошуку та накопичувати результати, що робить його універсальним і масштабованим для колективного використання. Сильною стороною запропонованого підходу є можливість систематизації пошуку та гнучкого додавання нової інформації, що дозволяє суттєво звузити коло сервісів, які необхідно аналізувати вручну. Надається перелік робочих промптів та діюча пошукова таблиця сервісів.

У висновках автори підсумовують, що хоча запропонований метод і не дає відповідей на всі проблемні питання, він надає ефективний механізм для їх вирішення. Майбутні дослідження будуть спрямовані на апробацію цього методу та організацію його колективного використання.