МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ ІНТЕГРАЦІЇ LOW-CODE/NO-CODE ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Анотація

У статті обґрунтовано керовану педагогічно доцільну рамку інтеграції low-code/no-code технологій у професійну підготовку майбутніх педагогів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу від епізодичного використання цифрових сервісів у навчальному процесі до системного створення відтворюваних освітніх артефактів і процесів із перевірюваним педагогічним ефектом, дидактичною валідністю та прозорими критеріями оцінювання. У сучасній педагогічній практиці low-code/no-code технології дедалі частіше застосовуються як інструменти спрощення цифрової діяльності, однак за відсутності методологічно керованої рамки їх використання залишається фрагментарним і не забезпечує сталих результатів професійної підготовки майбутніх учителів. В українському академічному контексті low-code підходи також застосовуються для побудови аналітичних і звітних підсистем у закладах вищої освіти, зокрема в межах академічної аналітики [12]. Метою статті є обґрунтування педагогічно доцільної рамки інтеграції low-code/no code технологій у професійну підготовку майбутніх педагогів шляхом уточнення їх освітніх функцій, визначення принципів інтеграції, типологізації бар’єрів упровадження та формування мінімального комплексу організаційно-педагогічних умов керованого впровадження. Методологічну основу дослідження становлять компетентнісний і діяльнісний підходи. У роботі використано теоретичний аналіз, синтез, узагальнення та моделювання; синтез літератури здійснено шляхом тематичної категоризації результатів сучасних досліджень у сфері low-code/no-code технологій, citizen development та цифрової педагогіки. У результаті дослідження low-code/no-code технології обґрунтовано як технології педагогічного проєктування, що дають змогу майбутньому педагогу не лише користуватися цифровими сервісами, а й конструювати педагогічно обґрунтовані процеси й артефакти (збір і обробка даних, організація зворотного зв’язку, формувальне оцінювання, комунікація) з опорою на навчальні цілі та критерії якості. Методологічне ядро інтеграції визначено через дві осі: педагогічну доцільність і цільову узгодженість та діяльнісну організацію підготовки через проєктне конструювання освітніх артефактів. Запропоновано типологію бар’єрів упровадження low-code/no-code технологій (компетентнісно-дидактичні, установчо-готовнісні, дидактично-оцінювальні, етичні, нормативно-організаційні, інфраструктурні) та показано їх зв’язок із конкретними організаційно-педагогічними рішеннями. Наукова новизна статті полягає в узгодженні принципів інтеграції, типових бар’єрів і мінімальних організаційно-педагогічних умов у єдину логіку методологічно керованого впровадження low-code/no-code технологій у педагогічній освіті. Практичне значення роботи полягає в можливості використання запропонованої рамки для проєктування навчальних модулів, організації проєктно-діяльнісного навчання та розроблення критеріїв оцінювання якості педагогічних цифрових артефактів. Стаття має оглядово-теоретичний характер і формує підґрунтя для подальшої емпіричної валідації запропонованих принципів і умов у межах педагогічних закладів вищої освіти.