ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК НАВЧАЛЬНИЙ АСИСТЕНТ: СУПЕРЕЧНОСТІ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті проаналізовано особливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі закладу вищої освіти на прикладі підготовки здобувачів педагогічного факультету. Актуальність дослідження зумовлена активним упровадженням сервісів штучного інтелекту в навчальну діяльність здобувачів освіти та ускладненням процесу об’єктивного оцінювання результатів їхньої навчальної діяльності. Метою дослідження є визначення частки здобувачів освіти, які використовують штучний інтелект під час виконання практичних і самостійних робіт (у тому числі приховано), а також аналіз їхнього ставлення до етичності та можливих наслідків такого використання. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу наукових джерел, аналізу інституційних політик використання штучного інтелекту, педагогічного спостереження та анкетування. Емпіричну базу становлять результати аналізу практичних, самостійних та інтегрованих завдань з освітніх компонентів підготовки здобувачів спеціальності А2 «Дошкільна освіта», а також результати опитування здобувачів різних рівнів вищої освіти. Виявлено суперечність між потенціалом штучного інтелекту як навчального асистента та практиками його використання здобувачами освіти як інструмента спрощення виконання завдань і заміщення власної аналітичної діяльності. Установлено, що у випадках дозволеного використання штучного інтелекту оцінювання часто зміщується з перевірки рівня знань на оцінювання якості сформульованих запитів, тоді як у завданнях, де використання ШІ не передбачене, фіксується приховане застосування сервісів штучного інтелекту. Зроблено висновок про необхідність переосмислення підходів до формулювання навчальних завдань, розроблення критеріїв оцінювання та формування у здобувачів освіти навичок відповідального, усвідомленого й етично вмотивованого використання штучного інтелекту в освітньому процесі.