КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВІДКРИТИХ ЖУРНАЛЬНИХ СИСТЕМ  У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Л. А.  Лупаренко

doi:10.14308/ite000663

Л. А. Лупаренко Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ

Ключові слова: електронні відкриті журнальні системи, науково-педагогічне дослідження, критерії, експертне оцінювання, ІКТ-компететність, Web of Science, Scopus, Directory of Open Access Journals

Анотація

У статті виокремлено критерії (проектувальний, організаційно-комунікаційний, результативний) і показники ефективності застосування електронних відкритих журнальних систем (ЕВЖС) у науково-педагогічних дослідженнях. Шляхом експертного оцінювання встановлено достатній ступінь проявлення проектувального (67%) та високий – організаційно-комунікаційного (80%) і результативного (100%) критеріїв. Уточнено поняття «ІКТ-компететність наукових працівників щодо застосування електронних відкритих журнальних систем у науково-педагогічних дослідженнях». Виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та адаптивний компоненти ІКТ-компетентності. Визначено критерії (аксіологічний, когнітивний, праксеологічний, адаптивний) та показники її оцінювання. В результаті експертного оцінювання методом ранжування конкретизовано найбільш значущі критеріальні показники, на які слід орієнтуватись у процесі оцінювання ІКТ-компетентності наукових працівників щодо застосування ЕВЖС у науково-педагогічних дослідженнях. Подана характеристика рівнів сформованості компонентів ІКТ-компетентності наукових працівників щодо застосування ЕВЖС (базовий, достатній, поглиблений). Розглянуто критерії оцінювання наукових періодичних видань для включення до провідних міжнародних наукометричних і реферативних баз даних Web of Science, Scopus, Directory of Open Access Journals.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.generic.paperbuzz.metrics##

##plugins.generic.paperbuzz.loading##

Посилання

1. Carretero, S. (2017) DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use. Luxembourg: Publications Office of the European Union. Retrieved from: http://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/web-digcomp2.1pdf_(online).pdf.
2. Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. (2018). Retrieved from: https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/recommendation-key-competences-lifelong-learning.pdf.
3. DeSeCo. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program – OECD (Draft). Retrieved from: http://www.deseco.admin.ch/.
4. European Centre of the Development of Vocational Training. Retrieved from: http://www.cedefop.europa.eu/en.
5. Recommendation of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning. (2006) Retrieved from: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32006H0962&from=EN.
6. Redecker, C. (2017) DigComp 2.1: European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu, Luxembourg: Publications Office of the European Union. Retrieved from: https://ec.europa.eu/jrc/en/digcompedu.
7. Testa, J. Journal Selection Process Retrieved from: https://clarivate.com/essays/journal-selection-process.
8. The European Qualifications Framework for Lifelong Learning. (2008). Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities. Retrieved from: https://ec.europa.eu/ploteus/sites/eac-eqf/files/leaflet_en.pdf.
9. The Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). Retrieved from: http://www.oecd.org/.
10. UNESCO ICT competency framework for teachers. (2011). Paris: United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization.
11. Бешелев, С. Д., Гурвич, Ф. Г. (1973). Экспертные оценки. Москва: Наука, 1973.
12. Бешелев, С. Д., Гурвич, Ф. Г. (1980). Математико-статистические методы экспертных оценок. Москва: Статистика.
13. Биков, В. Ю., Спірін О. М. , Лупаренко, Л. А. (2014). Відкриті web-орієнтовані системи моніторингу впровадження результатів науково-педагогічних досліджень, Теорія і практика управління соціальними системами, 1, 3-25.
14. Биков, В. Ю., Спірін, О. М., Сороко, Н. В. (2015). Електронні бібліометричні системи як засіб інформаційно-аналітичної підтримки науково-педагогічних досліджень. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи, 1, 91-100.
15. Бушуєв, С., Білощицький, А. , Гогунський В. (2014). Наукометричні бази: характеристика, можливості і завдання. Управління розвитком складних систем, 18. Взято з: http://journals.uran.ua/urss/article/view/38667 .
16. Вишнякова, С. М. (1999). Профессиональное образование: Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. Москва: НМЦ СПО.
17. Гальчевська, О. А. (2015). Використання міжнародних наукометричних баз даних відкритого доступу в наукових дослідженнях. Інформаційні технології в освіті, 23, 115–126. Взято з: http://ite.kspu.edu/webfm_send/837 .
18. Гальчевська, О. А. (2015). Критерії та показники добору наукометричних систем у науково-педагогічних дослідженнях. Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан досягнення, перспективи розвитку. Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Взято з: http://lib.iitta.gov.ua/9202.
19. Головня, О. С. (2015). Критерїі добору програмних засобів віртуалізації у навчанні UNIX-подібних операцційних систем. Інформаційні технології в освіті, 24, 119-133.
20. Елтаренко, Е. А., Крупинова, Е. К. (1982). Обработка экспертных оценок. Москва: МИФИ.
21. Ефремова, Т. Ф. (2000). Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. Москва: Русский язик. Взято с: https://www.efremova.info/word/kriterij.html#.WrdbMdRuZdh
22. Іванова, С. М. (2015) Використання системи ЕРrints як засобу інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності в галузі педагогічних наук. (Дис. канд. пед. наук). Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Київ.
23. Ковальська, К. Р. (2009). Добір комп’ютерного програмного забезпечення дистанційного навчання для організації післядипломної освіти вчителів інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання, 5 (13). Взято з: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/187/173 .
24. Колос, К. Р. (2013). Модель процесу та критерії добору компоннетів комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти. Інформаційні технології в освіті, 17, 109-117.
25. Колос, К. Р. (2017). Теоретико-методичні засади проектування і використання комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти. (Дис. канд. пед. Наук). Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Київ.
26. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. (2004). Київ: К.І.С.
27. Копанєва, Є. (2012). Національні індекси наукового цитування. Бібліотечний вісник, 4, 29–35.
28. Лупаренко, Л. А. (2011). Використання електронних журнальних систем відкритого доступу для випуску науково-освітніх видань: порівняльний аналіз програмного забезпечення. Інформаційні технології і засоби навчання, 5 (25). Взято з: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/573/449
29. Лупаренко, Л. А. (2017). Добір електронних відкритих журнальних систем для наукових видань з освітніх досліджень. Інформаційні технології і засоби навчання, 4 (60), 324-343. Взято з: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1835 .
30. Мерзликін, О. В. (2016). Хмарні технології як засіб формування дослідницьких компетентностей старшокласників у процесі профільного навчання фізики. (Дис. канд. пед. наук). Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Київ.
31. Ожегов, С. И., Шведова, Н. Ю. (1999). Толковый словарь русского язика. Москва: Азбуковик.
32. Овчарук, О. В. (2013). Інформаційно-комунікаційна компетентність як предмет обговорення: міжнародні підходи. Комп'ютер у школі та сім'ї, 7, 3-6. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/komp_2013_7_2 .
33. Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України (2010). Київ: Атіка.
34. Порядок формування Переліку наукових фахових видань України. (2018). Взято з: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18 .
35. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій». (2011). Взято з: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF .
36. Профессиональное образование. Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. Взято з: http://didacts.ru/termin/kriterii.html#item-16706.
37. Словник української мови: в 11 томах. (1973).
38. Соловяненко, Д. (2012). Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Science та SciVerse Scopus. Бібліотечний вісник, 1, 6-21. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2012_1_2 .
39. Сороко, Н. В. (2012) Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів філологічної спеціальності в умовах комп’ютерно орієнтованому середовища. (Дис. канд. пед. наук). Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Київ.
40. Спірін, О. М. (2007). Компетентнісний підхід у проектуванні професійної підготовки вчителя інформатики. Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії і перспективи, 7, 150-156.
41. Спірін, О. М. (2009). Інформаційно-комунікаційні та інформативні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання, 5(13). Взято з: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ITZN/em13/emg.html .
42. Спірін, О. М. (2010). Критерії зовнішнього оцінювання якості інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 2 : Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання, 9, 80-85. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_2_2010_9_10.
43. Спірін О. М. (2010). Інформаційно-комунікаційні технології навчання: критерії внутрішнього оцінювання якості. Інформаційні технології і засоби навчання. Взято з: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/358 .
44. Спірін, О. М., Одуд, О. А. (2016). Модель формування інформаційно-комунікаційної компетентності доктора філософії на основі використання хмарних сервісів Google Scholar. Інформаційні технології і засоби навчання, 6, 204–218 .
45. Спірін, О. М., Яцишин, А. В., Іванова, С. М., Кільченко, А. В., Лупаренко, Л. А. (2016). Використання електронних систем відкритого доступу для інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень. Інформаційні технології і засоби навчання, 5, 136–174. Взято з: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1501 .
46. Спірін, О. М., Вакалюк, Т. А. (2017). Критерії добору відкритих web-opiєнтованих технологій навчання основ програмування майбутніх учителів інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання, 60, 275-287.
47. Спірін, О. М., Лупаренко, Л. А. (2017). Досвід використання програмної платформи Open Journal Systems для інформаційної підтримки науково-освітньої діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 5, 196 – 218. Взято з: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1910 .
48. Спірін, О. М., Яцишин, А. В., Іванова, С. М. Кільченко, А. В., Лупаренко, Л. А. (2017). Модель інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу. Інформаційні технології і засоби навчання, 59, 134–154. Взято з http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1694 .
49. Статистические методы анализа экспертных оценок. (1977). Москва: Наука.
50. Тихонкова, І. О. (2017). Критерії та процедура відбору журналів до Web of Science Core Collection. Наука України у світовому інформаційному просторі. Київ: Академперіодика 14, 93-105.
51. Хуторской, А. В. (2003). Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования. Нар. Образование, 2, 58–64.

1. Carretero, S. (2017) DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use. Luxembourg: Publications Office of the European Union. Retrieved from: http://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/web-digcomp2.1pdf_(online).pdf.
2. Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. (2018). Retrieved from: https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/recommendation-key-competences-lifelong-learning.pdf.
3. DeSeCo. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program – OECD (Draft). Retrieved from: http://www.deseco.admin.ch/.
4. European Centre of the Development of Vocational Training. Retrieved from: http://www.cedefop.europa.eu/en.
5. Recommendation of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning. (2006) Retrieved from: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32006H0962&from=EN.
6. Redecker, C. (2017) DigComp 2.1: European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu, Luxembourg: Publications Office of the European Union. Retrieved from: https://ec.europa.eu/jrc/en/digcompedu.
7. Testa, J. Journal Selection Process Retrieved from: https://clarivate.com/essays/journal-selection-process.
8. The European Qualifications Framework for Lifelong Learning. (2008). Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities. Retrieved from: https://ec.europa.eu/ploteus/sites/eac-eqf/files/leaflet_en.pdf.
9. The Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). Retrieved from: http://www.oecd.org/.
10. UNESCO ICT competency framework for teachers. (2011). Paris: United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization.
11. Бешелев, С. Д., Гурвич, Ф. Г. (1973). Экспертные оценки. Москва: Наука, 1973.
12. Бешелев, С. Д., Гурвич, Ф. Г. (1980). Математико-статистические методы экспертных оценок. Москва: Статистика.
13. Биков, В. Ю., Спірін О. М. , Лупаренко, Л. А. (2014). Відкриті web-орієнтовані системи моніторингу впровадження результатів науково-педагогічних досліджень, Теорія і практика управління соціальними системами, 1, 3-25.
14. Биков, В. Ю., Спірін, О. М., Сороко, Н. В. (2015). Електронні бібліометричні системи як засіб інформаційно-аналітичної підтримки науково-педагогічних досліджень. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи, 1, 91-100.
15. Бушуєв, С., Білощицький, А. , Гогунський В. (2014). Наукометричні бази: характеристика, можливості і завдання. Управління розвитком складних систем, 18. Взято з: http://journals.uran.ua/urss/article/view/38667 .
16. Вишнякова, С. М. (1999). Профессиональное образование: Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. Москва: НМЦ СПО.
17. Гальчевська, О. А. (2015). Використання міжнародних наукометричних баз даних відкритого доступу в наукових дослідженнях. Інформаційні технології в освіті, 23, 115–126. Взято з: http://ite.kspu.edu/webfm_send/837 .
18. Гальчевська, О. А. (2015). Критерії та показники добору наукометричних систем у науково-педагогічних дослідженнях. Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан досягнення, перспективи розвитку. Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Взято з: http://lib.iitta.gov.ua/9202.
19. Головня, О. С. (2015). Критерїі добору програмних засобів віртуалізації у навчанні UNIX-подібних операцційних систем. Інформаційні технології в освіті, 24, 119-133.
20. Елтаренко, Е. А., Крупинова, Е. К. (1982). Обработка экспертных оценок. Москва: МИФИ.
21. Ефремова, Т. Ф. (2000). Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. Москва: Русский язик. Взято с: https://www.efremova.info/word/kriterij.html#.WrdbMdRuZdh
22. Іванова, С. М. (2015) Використання системи ЕРrints як засобу інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності в галузі педагогічних наук. (Дис. канд. пед. наук). Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Київ.
23. Ковальська, К. Р. (2009). Добір комп’ютерного програмного забезпечення дистанційного навчання для організації післядипломної освіти вчителів інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання, 5 (13). Взято з: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/187/173 .
24. Колос, К. Р. (2013). Модель процесу та критерії добору компоннетів комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти. Інформаційні технології в освіті, 17, 109-117.
25. Колос, К. Р. (2017). Теоретико-методичні засади проектування і використання комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти. (Дис. канд. пед. Наук). Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Київ.
26. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. (2004). Київ: К.І.С.
27. Копанєва, Є. (2012). Національні індекси наукового цитування. Бібліотечний вісник, 4, 29–35.
28. Лупаренко, Л. А. (2011). Використання електронних журнальних систем відкритого доступу для випуску науково-освітніх видань: порівняльний аналіз програмного забезпечення. Інформаційні технології і засоби навчання, 5 (25). Взято з: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/573/449
29. Лупаренко, Л. А. (2017). Добір електронних відкритих журнальних систем для наукових видань з освітніх досліджень. Інформаційні технології і засоби навчання, 4 (60), 324-343. Взято з: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1835 .
30. Мерзликін, О. В. (2016). Хмарні технології як засіб формування дослідницьких компетентностей старшокласників у процесі профільного навчання фізики. (Дис. канд. пед. наук). Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Київ.
31. Ожегов, С. И., Шведова, Н. Ю. (1999). Толковый словарь русского язика. Москва: Азбуковик.
32. Овчарук, О. В. (2013). Інформаційно-комунікаційна компетентність як предмет обговорення: міжнародні підходи. Комп'ютер у школі та сім'ї, 7, 3-6. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/komp_2013_7_2 .
33. Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України (2010). Київ: Атіка.
34. Порядок формування Переліку наукових фахових видань України. (2018). Взято з: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18 .
35. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій». (2011). Взято з: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF .
36. Профессиональное образование. Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. Взято з: http://didacts.ru/termin/kriterii.html#item-16706.
37. Словник української мови: в 11 томах. (1973).
38. Соловяненко, Д. (2012). Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Science та SciVerse Scopus. Бібліотечний вісник, 1, 6-21. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2012_1_2 .
39. Сороко, Н. В. (2012) Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів філологічної спеціальності в умовах комп’ютерно орієнтованому середовища. (Дис. канд. пед. наук). Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Київ.
40. Спірін, О. М. (2007). Компетентнісний підхід у проектуванні професійної підготовки вчителя інформатики. Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії і перспективи, 7, 150-156.
41. Спірін, О. М. (2009). Інформаційно-комунікаційні та інформативні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання, 5(13). Взято з: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ITZN/em13/emg.html .
42. Спірін, О. М. (2010). Критерії зовнішнього оцінювання якості інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 2 : Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання, 9, 80-85. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_2_2010_9_10.
43. Спірін О. М. (2010). Інформаційно-комунікаційні технології навчання: критерії внутрішнього оцінювання якості. Інформаційні технології і засоби навчання. Взято з: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/358 .
44. Спірін, О. М., Одуд, О. А. (2016). Модель формування інформаційно-комунікаційної компетентності доктора філософії на основі використання хмарних сервісів Google Scholar. Інформаційні технології і засоби навчання, 6, 204–218 .
45. Спірін, О. М., Яцишин, А. В., Іванова, С. М., Кільченко, А. В., Лупаренко, Л. А. (2016). Використання електронних систем відкритого доступу для інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень. Інформаційні технології і засоби навчання, 5, 136–174. Взято з: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1501 .
46. Спірін, О. М., Вакалюк, Т. А. (2017). Критерії добору відкритих web-opiєнтованих технологій навчання основ програмування майбутніх учителів інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання, 60, 275-287.
47. Спірін, О. М., Лупаренко, Л. А. (2017). Досвід використання програмної платформи Open Journal Systems для інформаційної підтримки науково-освітньої діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання, 5, 196 – 218. Взято з: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1910 .
48. Спірін, О. М., Яцишин, А. В., Іванова, С. М. Кільченко, А. В., Лупаренко, Л. А. (2017). Модель інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу. Інформаційні технології і засоби навчання, 59, 134–154. Взято з http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1694 .
49. Статистические методы анализа экспертных оценок. (1977). Москва: Наука.
50. Тихонкова, І. О. (2017). Критерії та процедура відбору журналів до Web of Science Core Collection. Наука України у світовому інформаційному просторі. Київ: Академперіодика 14, 93-105.
51. Хуторской, А. В. (2003). Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования. Нар. Образование, 2, 58–64.