АНАЛІЗ СТАНУ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ДО РОБОТИ В НАУКОВОМУ ЛІЦЕЇ

  • М.В. Мар’єнко Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, м. Київ http://orcid.org/0000-0002-8087-962X
Ключові слова: хмаро орієнтована методична система, підготовка вчителів, природничо-математичні предмети, наукові ліцеї

Анотація

В статті наведено аналіз результатів констатувального етапу педагогічного експерименту «Проектування хмаро орієнтованої методичної системи підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї». В результаті аналізу останніх досліджень і публікацій виявивлено, що науковці в достатній мірі розглянули проблему реформування курсів підвищення кваліфікації вчителів. Окремим питанням розкрито в українських дослідженнях проектування хмаро орієнтованих систем, однак запропоновані системи стосуються виключно окремих спеціальностей, або ж носять повністю наукове спрямування. Наразі не існує хмаро орієнтованої системи, яка б стала інструментом в подальшій підготовці вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї. В якості експериментальних майданчиків було обрано: Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (2019 р., кількість респондентів – 45) та Державний університет «Житомирська політехніка» (2020 р., кількість респондентів – 824). Було з’ясовано наявний стан використання сервісів вчителями природничо-математичних предметів під час підготовки навчальних матеріалів; проаналізовано готовність вчителів виконувати особисто та навчати учнів проводити науково-дослідну роботу та визначено стан обізнаності вчителів з приводу функцій та вимог, що висуваються в наукових ліцеях. Аналіз проведеного опитування показав, що більшість вчителів визнає потребу вчителя наукового ліцею в науковій діяльності. Більшість респондентів не використовують англомовних ресурсів та сервісів, через низький рівень володіння мовою. З’ясовано, що одним з найсуттєвіших шляхів залучення до наукової діяльності, на думку вчителів математики, є участь у наукових конференціях. Щодо впровадження і використання одержаних результатів досліджень вчителі планують обрати такі шляхи: публікацію методичних матеріалів та самостійне впровадження. Аналіз результатів анкетування освітян показав, що серед респондентів 574 особи (69,7%) віддають перевагу використанню засобів інформаційно-комунікаційних технологій на локальному комп’ютері. Аналіз результатів констатувального етапу педагогічного експерименту свідчить, що існує проблема підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї, яка потребує подальшого вирішення шляхом попередньої апробації та впровадження спеціально створеної хмаро орієнтованої методичної системи

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.generic.paperbuzz.metrics##

##plugins.generic.paperbuzz.loading##

Посилання

1. Вакалюк, Т. А. (2019). Теоретико-методичні засади проектування і використання хмаро орієнтованого навчального середовища у підготовці бакалаврів інформатики : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10 / Вакалюк Тетяна Анатоліївна ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т інформ. технологій і засобів навчання. Київ.
2. Євтушенко, Н. В. (2019). Інформаційна культура в системі підвищення кваліфікації вчителів природничо-математичних предметів післядипломної освіти України. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VII (78), Issue : 196, 51-53.
3. Євтушенко, Н. В. (2018). Цілі та завдання підвищення кваліфікації вчителів природничо-математичних предметів в умовах реформування освіти України. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VI (72), Issue : 174, 35-38.
4. Крутова, Н. І. (2019). Інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Нова педагогічна думка, 1(97), 34-36.
5. Литвинова, С. Г. (2016). Проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу : монографія. Київ : ЦК «Компринт».
6. Марченко, Н. В. (2019). Форми підвищення кваліфікації вчителів. Актуальні питання гуманітарних наук, 2(24), 148-153. DOI : https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/24.176839.
7. Шишкіна, М. П. (2015). Формування і розвиток хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу : монографія. Київ : УкрІНТЕІ.

REFERENCES (TRASLATED AND TRANSLITERATED)
1. Vakaliuk, T. A. (2019). Theoretical and methodical principles of the cloud-based learning environment design and use in the training of bachelors in computer science: dis. ... dr. ped. of sciences: 13.00.10 / Vakaliuk Tatiana Anatoliivna ; Nat. acad. ped. of Sciences of Ukraine, Institute of Information Technologies and Learning Tools. Kyiv.
2. Yevtushenko, N. V. (2019). Information culture in the system of advanced training of teachers of natural and mathematical subjects of postgraduate education of Ukraine. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VII (78), Issue : 196, 51-53.
3. Yevtushenko, N. V. (2018). Goals and objectives of advanced training of teachers of natural sciences and mathematics in terms of reforming education in Ukraine. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VI (72), Issue : 174, 35-38.
4. Krutova, N. I. (2019). Integration of information and communication technologies in the system of advanced education of pedagogical practitioners. New pedagogical thought, 1(97), 34-36.
5. Litvinova, S. G. (2016). Design of cloud-oriented educational environment of a comprehensive educational institution : monograph. Kyiv: CK «Komprint».
6. Marchenko, N. V. (2019). Forms of teacher training. Current issues of the humanities, 2(24), 148-153. DOI : https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/24.176839.
7. Shyshkina, M. P. (2015). Formation and development of the cloud-based learning and research environment of higher education institution. Кyiv: UkrISTEI.
Опубліковано
2020-06-30
Як цитувати
Мар’єнкоМ. (2020). АНАЛІЗ СТАНУ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ДО РОБОТИ В НАУКОВОМУ ЛІЦЕЇ. Збірник наукових праць "Information Technologies in Education" (ITE), (43), 41-53. https://doi.org/10.14308/ite000719