ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІРТУАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРНИХ ПРАКТИКУМІВ З ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ І ТВАРИН У СТРУКТУРІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ-БІОЛОГА

А.В. Шкуропат; О.М.  Гасюк

doi:10.14308/ite000661

Автор(и)

А.В. Шкуропат Херсонський державний університет, м. Херсон
О.М. Гасюк Херсонський державний університет, м. Херсон https://orcid.org/0000-0003-1055-2848

DOI:

https://doi.org/10.14308/ite000661

Ключові слова:

віртуальний лабораторний практикум, інформаційні технології, фахівець-біолог

Анотація

У статті розглядається питання ефективності використання віртуального лабораторного практикуму з фізіології людини і тварин у структурі підготовки майбутнього фахівця-біолога замість реального модельного об’єкта на лабораторній роботі. Ми спостерігаємо все ширше залучення інтерактивних засобів навчання, що здійснюються із застосуванням навчальних комп’ютерних програм, у тому числі, і для організації практичних та лабораторних занять. На основі анкетування студентів-біологів, які попередньо виконували лабораторну роботу як з реальним модельним об’єктом, так і з віртуальним, було з’ясовано, що заміна реального об’єкту лабораторної роботи на віртуальний не сприяє кращому засвоєнню основних понять з фізіології людини і тварин. Доцільним використання віртуального лабораторного практикуму можливо тільки у випадках, коли відсутня матеріальна можливість проведення досліду, досліджуване явище не можливо відтворити у рамках навчальної лабораторії або воно протікає за таких умов, що його важко спостерігати (наприклад, у дуже стислих межах часу). Впровадження у свою педагогічну діяльність віртуального лабораторного практикуму є вибором кожного педагога особисто, проте неможна забувати, що пересичення використання інтерактивними методами та недоцільна заміна реального об’єкта віртуальним може призвести до втрати дидактичної та виховної мети навчання.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Показники метрики:

##plugins.generic.paperbuzz.loading##

Посилання

<uk>
1. Гребеник Л.І. (2014). Віртуальні лабораторні роботи як елемент лабораторного практикуму з біологічної хімії. Електронні засоби та дистанційні технології для навчання протягом життя: тези доповідей X Міжнародної науково-методичної конференції, 34-35. Суми: Сумський державний університет.
2. Гуржій, А.М. & Лапінський, В.В. (2013). Електронні освітні ресурси як основа сучасного навчального середовища загальноосвітніх навчальних закладів. Інформаційні технології в освіті, 15, 30-37.
3. Жарких, Ю. С., Лисоченко, С. В., Сусь, Б. Б. &Третяк, О. В. (2013). Міждисциплінарний підхід до створення віртуальних лабораторних практикумів. Інформатизація Вищого Навчального Закладу, 775, 29-35. Львів: Видавництво «Львівський політех».
4. Коломієць, А.М., Лапшина, І.М. & Білоус, В.С. (2006). Основи інформаційної культури майбутнього вчителя. Навчально-методичний посібник. Вінниця: ВДПУ.
5. Коновал, О.А. & Туркот, Т.І. (2013). Комп'ютерне моделювання як засіб підтримки самостійної роботи студентів при вивченні теоретичної фізики. Інформаційні технології в освіті, 17, 56-67.
6. Образцов, П.И. (2000). Психолого-педагогические аспекты разработки и применения в вузе информационных технологий обучения. Орел: Орловский государственный технический университет.
7. Петрицин, І. (2012). Застосування навчальних комп’ютерних середовищ у процесі підготовки майбутнього вчителя-предметника. Молодь і Ринок, 3 (86), 58-63.
8. Федорук, П.І. (2008). Адаптивна система дистанційного навчання та контролю знань на базі інтелектуальних Інтернет-технологій (монографія). Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
9. Юрченко, А. & Хворостіна, Ю. (2016). Віртуальна лабораторія як складова сучасного експерименту. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота, 2., 281-283.
</uk>
<en>
1. Hrebenyk L.I. (2014). Virtual Laboratory Works as an Element of a Laboratory Workshop on Biological Chemistry. Elektronni zasoby ta dystantsiyni tekhnolohiyi dlya navchannya protyahom zhyttya: tezy dopovidey X Mizhnarodnoyi naukovo-metodychnoyi konferentsiyi. Sumy: Sumsʹkyy derzhavnyy universytet, 34-35.
2. Hurzhiy, A.M. & Lapinsʹkyy, V.V. (2013). Electronic educational resources as the basis of the modern educational environment of general educational institutions. Information Technologies in Education, 15, 30-37.
3. Zharkykh YU. S., Lysochenko S. V., Susʹ B. B. & Tretyak O. V. (2013). Interdisciplinary approach to the creation of virtual laboratory workshops. Inforomatyzatsiya Vyshchoho Navchalʹnoho Zakladu. Lʹviv: Vydavnytstvo «Lʹvivsʹkyy politekh», № 775, 29-35
4. Kolomiyetsʹ, A.M., Lapshyna, I.M. & Bilous, V.S. (2006). Fundamentals of informational culture of the future teacher. Teaching methodological manual. Vinnytsya: VDPU.
5. Konoval, O.A. & Turkot, T.I.(2013). Computer modeling as a means to support students' independent work in the study of theoretical physics. Information Technologies in Education, 17, 56 67.
6. Obraztsov, P.I. (2000). Psychological and pedagogical aspects of the development and application of information technologies in the university. Orel: Orel State Technical University.
7. Petrytsyn, I. (2012). Application of educational computer environments in the process of preparing future teacher-subject. Molodʹ i Rynok, 3 (86), 58-63.
8. Fedoruk, P.I. (2008). Adaptive system of distance learning and knowledge control on the basis of intellectual Internet technologies (monograph). Ivano-Frankivsʹk: Vydavnycho-dyzaynersʹkyy viddil TSIT Prykarpat·sʹkoho natsionalʹnoho universytetu imeni Vasylya Stefanyka.
9. Yurchenko, A. & Khvorostina, YU. (2016). A virtual laboratory as part of a modern experiment. Naukovyy visnyk Uzhhorodsʹkoho natsionalʹnoho universytetu. Seriya : Pedahohika. Sotsialʹna robota, 2, 281-283.
</en>