“ADVANCED COURSE ON SOFTWARE ENGINEERING” ЯК ПЕРША МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Ключові слова: інженерія програмного забезпечення, професійна підготовка, програмне забезпечення, модель підготовки фахівця, стандарт вищої освіти

Анотація

Проєктування мобільно орієнтованого середовища професійно-практичної підготовки потребує визначення стабільної (фундаментальної) та мобільної (технологічної) складових його змістового компоненту та визначення відповідної моделі підготовки фахівця. З метою визначення співвідношення фундаментального та технологічного у змісті підготовки фахівців з інженерії програмного забезпечення (ІПЗ) проведено ретроспективний аналіз першої моделі підготовки фахівців з ІПЗ, розробленої на початку 1970-х років, та встановлено її відповідність сучасному стану розвитку ІПЗ як галузі знань та новим стандартам вищої освіти України за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення». Визначено, що закладена в історично першій програмі підготовки системність та масштабованість у значній мірі відповідають ідеям проєктування еволюційного програмного забезпечення. Аналіз її змісту також надав можливість виявити зв’язки підготовки фахівця з ІПЗ із підготовкою з комп’ютерних наук, комп’ютерної інженерії, кібербезпеки, інформаційних систем і технологій. Встановлено, що фундаментальне ядро підготовки фахівця з ІПЗ повинне забезпечувати досягнення студентами таких провідних результатів навчання: знати і застосовувати на практиці фундаментальні концепції, парадигми і основні принципи функціонування мовних, інструментальних і обчислювальних засобів інженерії програмного забезпечення; знати і застосовувати відповідні математичні поняття, методи доменного, системного і об’єктно-орієнтованого аналізу та математичного моделювання для розробки програмного забезпечення; застосовувати на практиці інструментальні програмні засоби доменного аналізу, проєктування, тестування, візуалізації, вимірювань та документування програмного забезпечення. Показано, що формування відповідних компетентностей майбутніх фахівців з ІПЗ необхідно виконувати у навчанні всіх дисциплін професійно-практичної підготовки. 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.generic.paperbuzz.metrics##

##plugins.generic.paperbuzz.loading##

Посилання


1. Naur, P. & Randell, B. (Eds.) (1968). Software Engineering: Report on a Conference sponsored by the NATO Science Committee, Garmisch, Germany, 7th to 11th October 1968. Brussels : Scientific Affairs Division, NATO.
2. Buxton, J. N. & Randell, B. (Eds.) (1970). Software Engineering Techniques: Report on a Conference sponsored by the NATO Science Committee, Rome, Italy, 27th to 31st October 1969. Brussels: Scientific Affairs Division, NATO.
3. Bauer, F. L. (Ed.) (1975). Software Engineering: An Advanced Course. Berlin, Heidelberg, New York: Springer-Verlag. (Lecture Notes in Computer Science, Vol. 30) (Formerly published 1973 as Lecture Notes in Economics and Mathematical Systems, Vol. 81). DOI: 10.1007/3-540-07168-7
4. Grosch, H. R. J. (1953). High Speed Arithmetic: The Digital Computer as a Research Tool. Journal of the Optical Society of America, 43 (4), 306 - 310. DOI : 10.1364/JOSA.43.000306.
5. Маркова, О. М., Семеріков, С. О. & Стрюк, А. М. (2015). Хмарні технології навчання: витоки. Інформаційні технології і засоби навчання, 46 (2), 29 - 44. DOI : 10.33407/itlt.v46i2.1234.
6. Стрюк, А. М. (2018). Становлення та розвиток інженерії програмного забезпечення як галузі знань. Інформаційні технології в освіті, 37, 101 - 136. DOI : 10.14308/ite000684.
7. Randell, B. (2018). Fifty Years of Software Engineering - or - The View from Garmisch. arXiv:1805.02742 [cs.SE]. Retrieved from https://arxiv.org/abs/1805.02742.


1. Naur, P. & Randell, B. (Eds.) (1968). Software Engineering: Report on a Conference sponsored by the NATO Science Committee, Garmisch, Germany, 7th to 11th October 1968. Brussels : Scientific Affairs Division, NATO.
2. Buxton, J. N. & Randell, B. (Eds.) (1970). Software Engineering Techniques: Report on a Conference sponsored by the NATO Science Committee, Rome, Italy, 27th to 31st October 1969. Brussels : Scientific Affairs Division, NATO.
3. Bauer, F. L. (Ed.) (1975). Software Engineering: An Advanced Course. Berlin, Heidelberg, New York : Springer-Verlag. (Lecture Notes in Computer Science, Vol. 30) (Formerly published 1973 as Lecture Notes in Economics and Mathematical Systems, Vol. 81). DOI: 10.1007/3-540-07168-7
4. Grosch, H. R. J. (1953). High Speed Arithmetic: The Digital Computer as a Research Tool. Journal of the Optical Society of America, 43 (4), 306 - 310. DOI : 10.1364/JOSA.43.000306.
5. Markova, O. M., Semerikov, S. O. & Striuk, A. M. (2015). The cloud technologies of learning: origin. Information Technologies and Learning Tools, 46 (2), 29 - 44. DOI : 10.33407/itlt.v46i2.1234.
6. Striuk, A. M. (2018) Formation and development of software engineering as a knowledge area. Information technologies in education, 37, 101 - 136. DOI : 10.14308/ite000684.
7. Randell, B. (2018). Fifty Years of Software Engineering - or - The View from Garmisch. arXiv:1805.02742
Опубліковано
2019-09-30
Як цитувати
Стрюк А. М. (2019). “ADVANCED COURSE ON SOFTWARE ENGINEERING” ЯК ПЕРША МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ . Збірник наукових праць "Information Technologies in Education" (ITE), (40), 48-67. https://doi.org/10.14308/ite000702