МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУВАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

М.П. Шишкіна

doi:10.14308/ite000706

Автор(и)

М.П. Шишкіна Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, м. Київ http://orcid.org/0000-0001-5569-2700

DOI:

https://doi.org/10.14308/ite000706

Ключові слова:

відкрита освіта, заклади вищої освіти, наукові дослідження, проєктування, хмарні сервіси, хмаро орієнтоване середовище

Анотація

У роботі обґрунтовано доцільність використання та впровадження хмарних сервісів опрацювання даних в освітній процес закладу вищої освіти з метою підтримування навчальної і наукової діяльності. Результати аналізу сучасних психолого-педагогічних досліджень свідчать про впевнений рух у напрямі пошуку нових шляхів створення і використання програмного забезпечення навчального призначення на основі концепції хмарних обчислень, що досить суттєво змінює засоби і підходи до організації педагогічної діяльності. Здійснено аналіз сутності проблеми формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти; уточнено базовий поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Визначено, що у хмаро орієнтованому освітньо-науковому середовищі закладу вищої освіти комп’ютерно-процесуальна діяльність учасників навчально-виховного і наукового процесів підтримується технологіями хмарних обчислень, що передбачає гнучке використання віртуальної гібридної або лише загальнодоступної чи корпоративної комп’ютерно-технологічної інфраструктури. Виокремлено етапи проєктування хмаро орієнтованого середовища, серед яких визначено стадії пілотного проєктування і широкого впровадження. Перша стадія пов’язана зі створенням і експериментальним випробуванням дослідного зразка цього середовища. Друга стадія проєктування полягає у широкому впровадженні результатів пілотного випробування, на цій стадії мають бути враховані і узагальнені основні закономірності, характеристики і властивості, виявлені на першій стадії. Обидві стадії мають у свою чергу низку складників, зокрема – цільовий, структурнофункціональний, ресурсний, результативний. Обґрунтовано, що у процесі проєктування доцільно спиратися на розроблену систему моделей формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища: моделі освітнього і наукового компонентів; загальну модель формування і розвитку; модель групування компонентів; гібридну сервісну модель організації доступу до програмного забезпечення. Контентне наповнення гібридної сервісної моделі хмаро орієнтованого середовища охоплює електронні ресурси навчального і наукового призначення. Модель групування компонентів хмаро орієнтованого середовища містить різні типи сервісів, серед яких доцільно виокремити такі основні групи: сервіси загального призначення; сервіси комунікації; спеціалізовані навчальні і наукові сервіси. Узагальнено результати пілотного проєктування хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, здійсненого на базі спільних науково-дослідних лабораторій Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України і низки закладів вищої освіти.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Показники метрики:

##plugins.generic.paperbuzz.loading##

Посилання

1. Биков, В. Ю., Спірін, О. М. & Шишкіна, М. П. (2015). Корпоративні інформаційні системи підтримування науково-освітньої діяльності на базі хмаро орієнтованих сервісів. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти, 43 (2) (47), 93–122.
2. Биков, В. Ю. & Лапінський, В. В. (2012). Методологічні та методичні основи створення і використовування електронних засобів навчального призначення. Комп’ютер у школі та сім’ї, 2 (98), 3–6. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/komp_2012_2_2.
3. Биков, В. Ю. (2013). Мобільний простір і мобільно орієнтоване середовище інтернеткористувача: особливості модельного подання та освітнього застосування. Інформаційні технології в освіті, 17, 9–37. Відновлено з http://ite.kspu.edu/issue-17/p-9-37.
4. Биков, В. Ю. (2009). Моделі організаційних систем відкритої освіти. Київ: Атіка.
5. Биков, В. Ю. (2011). Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ. Інформаційні технології в освіті, 10, 8-23. Відновлено з http://ite.kspu.edu/issue-10/p-8-23.
6. Шишкіна, М. П. (2015). Формування і розвиток хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу: монографія. Київ: УкрІНТЕІ.
7. Bykov, V. & Shyshkina, M. (2018). The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools, 6 (68). Retrieved from https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2609/1409.
8. Bykov, V. & Shyshkina, M. (2014). Emerging technologies for personnel training for IT industry in Ukraine. Proceedings of 2014 International Conference on Interactive Collaborative Learning (ICL), 3-6 Dec. 2014, Dubai (pp. 945 – 949).
9. ISO/IEC (2014). Standart ISO/IEC17788:2014(Е). Information technology – Cloud computing – Overview and vocabulary.
10. Mell, P. & Grance, T. (2011). The NIST Definition of Cloud Computing. Recommendations of the National Institute of Standards and Technology. NIST Special Publication, 800-145. NIST, Gaithersburg, MD 20899-8930.
11. Shyshkina, M. (2017). The General Model of the Cloud-based Learning Environment of Educational Personnel Training. Teaching and Learning in a Digital World. ICL 2017. Advances in Intelligent Systems and Computing (pp.812-818). Cham : Springer.
12. Shyshkina, M. (2015). The Hybrid Service Model of Electronic Resources Access in the Cloud-Based Learning Environment. CEUR Workshop Proceedings, 1356, 295-310.
13. Svetsky, S. & Moravcik, O. (2016). The empirical research on human knowledge processing in natural language within engineering education. Proceedings of WEEF& GEDC 2016: The world engineering education forum & The global engineering deans council. Seoul, Korea, 2016 ( pp. 10-12).
14. Svetsky, S., Moravcik, O. & Tanuska, P. (2017). The Knowledge Management IT Support: From Personalized to Collaborative Approach. Proceedings of the 14th International Conference on Intellectual Capital, Knowledge Management & Organisational Learning. ICICKM 2017 (pp. 253-260).

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)
1. Bykov, V., Spirin, O. & Shyshkina, M. (2015). Corporate information systems for supporting the learning and research activity by means of cloud services. Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity, 43 (2) (47), 93–122.
2. Bykov, V. & Lapinskii, V. (2012). Methodological and methodical bases of creation and use of electronic learning tools. Computer in School and Family, 2 (98), 3–6. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/komp_2012_2_2.
3. Bykov, V. (2013). Mobile Space and Mobile-Oriented Internet User Environment: Features of Modeling and Educational Application. Information Technologies in Education, 17, 9–37. Retrieved from http://ite.kspu.edu/issue-17/p-9-37.
4. Bykov, V. (2009). The Organizational Models of Open Education. Кyiv : Atika.
5. Bykov, V. Yu. (2011). Cloud technology, ICT outsourcing, and the emerging functions of ICT units in educational and research institutions. Information Technologies in Education, 10, 8-23.Retrieved from http://ite.kspu.edu/issue-10/p-8-23.
6. Shyshkina, M. (2015). Formation and development of the cloud-based learning and research environment of higher education institution. Кyiv: UkrISTEI.
7. Bykov, V. & Shyshkina, M. (2018). The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools, 6 (68). Retrieved from https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2609/1409.
8. Bykov, V. & Shyshkina, M. (2014). Emerging technologies for personnel training for IT industry in Ukraine. Proceedings of 2014 International Conference on Interactive Collaborative Learning (ICL), 3-6 Dec. 2014, Dubai (pp. 945 – 949).
9. ISO/IEC (2014). Standart ISO/IEC17788:2014(Е). Information technology – Cloud computing – Overview and vocabulary.
10. Mell, P. & Grance, T. (2011). The NIST Definition of Cloud Computing. Recommendations of the National Institute of Standards and Technology. NIST Special Publication, 800-145. NIST, Gaithersburg, MD 20899-8930.
11. Shyshkina, M. (2017). The General Model of the Cloud-based Learning Environment of Educational Personnel Training. Teaching and Learning in a Digital World. ICL 2017. Advances in Intelligent Systems and Computing (pp.812-818). Cham : Springer.
12. Shyshkina, M. (2015). The Hybrid Service Model of Electronic Resources Access in the Cloud-Based Learning Environment. CEUR Workshop Proceedings, 1356, 295-310.
13. Svetsky, S. & Moravcik, O. (2016). The empirical research on human knowledge processing in natural language within engineering education. Proceedings of WEEF& GEDC 2016: The world engineering education forum & The global engineering deans council. Seoul, Korea, 2016 ( pp. 10-12).
14. Svetsky, S., Moravcik, O. & Tanuska, P. (2017). The Knowledge Management IT Support: From Personalized to Collaborative Approach. Proceedings of the 14th International Conference on Intellectual Capital, Knowledge Management & Organisational Learning. ICICKM 2017 (pp. 253-260).