ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ УНІВЕРСИТЕТІВ

Анотація

У статті досліджено трансформацію інформаційної архітектури університетів в умовах цифровізації. Цифрові технології є основою соціально-економічного прогресу, що має наслідки в освітній сфері. Оскільки університети стикаються зі збільшення попиту на технологічні інновації, ефективне управління інформаційними потоками стало критичним чинником у забезпеченні ефективної роботи та адаптації до цифрової економіки. Незважаючи на прогрес в інформатизації, багато університетів борються з фрагментарними інформаційними системами, що призводить до неефективних процесів, дублювання даних та недостовірної звітності. 

Дослідження висвітлює виклики, пов’язані з неефективними ІТ-стратегіями, недостатньою компетентністю персоналу та нерозвиненою інфраструктурою, що перешкоджає успішному впровадженню цифрової трансформації. Традиційні підходи до передачі знань, що переважно базуються на обміні електронними документами, залишаються домінантними, що підкреслює необхідність упровадження більш інтегрованого та передового підходу. Наявним системам часто бракує єдиного бачення, адже підрозділи незалежно розробляють спеціалізовані рішення, які не взаємопов’язані між собою, що призводить до неефективності в управлінні інформацією.

У статті обґрунтовано важливість архітектурного підходу до реорганізації інформаційної архітектури університетів. Такий підхід передбачає комплексний аналіз як горизонтальних, так і вертикальних інформаційних потоків, виявлення точок, де порушено якість інформації. Упровадивши єдину концепцію збору даних та оптимізувавши ці потоки, університети можуть значно підвищити ефективність управління. Поетапна розробка інформаційно-аналітичних систем, адаптованих до специфічних потреб закладів вищої освіти, пропонується як ресурсомістке, але ефективне рішення. Рисунки, що ілюструють типові та оптимізовані інформаційні потоки, демонструють переваги інтегрованої цифрової системи. Ключові переваги включають оптимізацію інформаційних потоків, покращення комунікації між підрозділами, підвищення надійності даних, зменшення кількості помилок у звітності та підвищення ефективності інформаційних систем. Ці вдосконалення усувають критичні прогалини, залишені фрагментарними зусиллями з інформатизації, і готують університети до того, щоб краще відповідати вимогам цифрової економіки.  

У дослідженні зроблено висновок, що успішна цифрова трансформація в університетах вимагає не лише впровадження передових технологій, а й цілісної реструктуризації інформаційної архітектури. Такий підхід сприяє покращенню співпраці між підрозділами, зменшенню неефективності та підвищенню загальної стійкості освітньої системи. Щоб досягти цих результатів, університети повинні визначити пріоритетом розробку спеціальних стратегій цифрової трансформації, інвестувати в адекватну ІТ-інфраструктуру та забезпечувати безперервний професійний розвиток персоналу. Ці заходи дозволять університетам привести свою діяльність у відповідність до динамічних вимог цифрової епохи, що зрештою сприятиме інноваціям та сталому зростанню.