ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ УНІВЕРСИТЕТІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14308/ite000788

Ключові слова:

цифровізація, інформаційна архітектура, університети, ефективність управління, цифрова трансформація

Анотація

У статті досліджено трансформацію інформаційної архітектури університетів в умовах цифровізації. Цифрові технології є основою соціально-економічного прогресу, що має наслідки в освітній сфері. Оскільки університети стикаються зі збільшення попиту на технологічні інновації, ефективне управління інформаційними потоками стало критичним чинником у забезпеченні ефективної роботи та адаптації до цифрової економіки. Незважаючи на прогрес в інформатизації, багато університетів борються з фрагментарними інформаційними системами, що призводить до неефективних процесів, дублювання даних та недостовірної звітності. 

Дослідження висвітлює виклики, пов’язані з неефективними ІТ-стратегіями, недостатньою компетентністю персоналу та нерозвиненою інфраструктурою, що перешкоджає успішному впровадженню цифрової трансформації. Традиційні підходи до передачі знань, що переважно базуються на обміні електронними документами, залишаються домінантними, що підкреслює необхідність упровадження більш інтегрованого та передового підходу. Наявним системам часто бракує єдиного бачення, адже підрозділи незалежно розробляють спеціалізовані рішення, які не взаємопов’язані між собою, що призводить до неефективності в управлінні інформацією.

У статті обґрунтовано важливість архітектурного підходу до реорганізації інформаційної архітектури університетів. Такий підхід передбачає комплексний аналіз як горизонтальних, так і вертикальних інформаційних потоків, виявлення точок, де порушено якість інформації. Упровадивши єдину концепцію збору даних та оптимізувавши ці потоки, університети можуть значно підвищити ефективність управління. Поетапна розробка інформаційно-аналітичних систем, адаптованих до специфічних потреб закладів вищої освіти, пропонується як ресурсомістке, але ефективне рішення. Рисунки, що ілюструють типові та оптимізовані інформаційні потоки, демонструють переваги інтегрованої цифрової системи. Ключові переваги включають оптимізацію інформаційних потоків, покращення комунікації між підрозділами, підвищення надійності даних, зменшення кількості помилок у звітності та підвищення ефективності інформаційних систем. Ці вдосконалення усувають критичні прогалини, залишені фрагментарними зусиллями з інформатизації, і готують університети до того, щоб краще відповідати вимогам цифрової економіки.  

У дослідженні зроблено висновок, що успішна цифрова трансформація в університетах вимагає не лише впровадження передових технологій, а й цілісної реструктуризації інформаційної архітектури. Такий підхід сприяє покращенню співпраці між підрозділами, зменшенню неефективності та підвищенню загальної стійкості освітньої системи. Щоб досягти цих результатів, університети повинні визначити пріоритетом розробку спеціальних стратегій цифрової трансформації, інвестувати в адекватну ІТ-інфраструктуру та забезпечувати безперервний професійний розвиток персоналу. Ці заходи дозволять університетам привести свою діяльність у відповідність до динамічних вимог цифрової епохи, що зрештою сприятиме інноваціям та сталому зростанню.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Показники метрики:

##plugins.generic.paperbuzz.loading##

Посилання

Kolodinska, Ya. O., Skliarenko, O. V., Nikolaievskyi, O. Iu. (2022). Praktychni aspekty rozrobky innovatsiinykh biznes idei z vykorystanniam tsyfrovykh servisiv [Practical aspects of developing innovative business ideas using digital services]. Ekonomika i upravlinnia, 4, 53–60 (in Ukrainian).

Yahodzinskyi, S. (2023). Anthropomorphic information networks and converging technologies: challenge to humanity (vs), step forward?. Artificial intelligence, 1, 29–35. DOI: https://doi.org/10.15407/jai2023.01.029 (in English).

Skliarenko, O. V., Yahodzinskyi, S. M., Nikolaievskyi, O. Iu., Nevzorov, A.V. (2024). Tsyfrovi interaktyvni tekhnolohii navchannia yak nevidiemna skladova suchasnoho osvitnoho protsesu [Digital interactive learning technologies as an integral part of the modern educational process]. Innovatsiina pedahohika, 68 (2), 51–55. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2024/68.2.51 (in Ukrainian).

Khomenko, O. O., Paustovska, M. V., Onyshchuk, I. A. (2024). Vplyv interaktyvnykh tekhnolohii na protses navchannia i rozvytok zdobuvachiv vyshchoi osvity [The impact of interactive technologies on the learning process and development of higher education students]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii, 5 (33), 1222–1231. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-5(33)-1222-1231 (in Ukrainian).

Bobro, N. (2023). Effectiveness of artificial intelligence usage in the educational process. Science and technology today, 14 (28), 168–174. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2023-14(28)-168-174. (in English).

Robots, artificial intelligence, and the future of work. In Greenberg, M. R., & Schneider, D. (2019). Environmental Health and the US Federal System: Sustainably Managing Health Hazards (in English).

Kubiv, S. I., Bobro, N. S., Lopushnyak, G. S., Lenher, Y. I., & Kozhyna, A. (2020). Innovative potential in European countries: analytical and legal aspects. International Journal of Economics and Business Administration. 8(2), 250–264. DOI: https://doi.org/10.35808/ijeba/457 (in English).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-14

Як цитувати

Бобро N. (2025). ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ УНІВЕРСИТЕТІВ. Збірник наукових праць "Information Technologies in Education" (ITE), (57). https://doi.org/10.14308/ite000788