ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У МЕТОДОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Стаття присвячена аналізу можливостей використання ШІ в методології та технологіях організації педагогічних досліджень, визначенню ефективних способів його інтеграції з метою підвищення результативності дослідницького процесу та узагальненню ризиків використання ШІ з метою їх мінімізації. Розглянуто сучасний стан дослідження цієї проблеми, наголошено на недостатній увазі до методологічного аспекту інтеграції ШІ у педагогічну науку, визначено ключові питання дослідження: використання ШІ здобувачами при написанні наукових робіт та організації досліджень, ефективні способи використання ШІ в педагогічних дослідженнях та запобігання надмірному/неправильному його використанню. Розглянуто роль викладача в інформаційну епоху та потенціал ШІ як потужного інструменту в наукових дослідженнях. У статті проаналізовано виклики, пов’язані з використанням ШІ в організації педагогічних досліджень, такі як якість даних, складність інтерпретації результатів, етичні питання та ризики порушення академічної доброчесності. Підкреслено необхідність експертної перевірки результатів, отриманих за допомогою ШІ, та дотримання нормативної бази, що регулює його використання.

Описано досвід інтеграції ШІ в освітню компоненту «Методологія та технологія організації педагогічних досліджень. Освітні вимірювання» на педагогічному факультеті Херсонського державного університету. Проведено опитування здобувачів щодо їхньої взаємодії з ШІ, виявлено проблеми, з якими вони стикаються під час взаємодії з ШІ, такі як некоректні запити, надмірне використання ШІ, відсутність діалогу з ШІ та ризики недотримання академічної доброчесності. На основі опитувань та практичних завдань встановлено, що найчастіше ШІ використовують на етапах формулювання тематики, пошуку інформації та редагування тексту; надано рекомендації ефективного використання ШІ у методології та технологіях організації педагогічних досліджень.

У статті запропоновано принципи взаємодії з ШІ, такі як формування етичних норм, розвиток критичного мислення та використання ШІ як допоміжного інструменту. Систематизовано основні проблеми використання ШІ та способи їх мінімізації у таблиці, де розглянуто такі ризики, як академічна недоброчесність, плагіат, низька якість даних, етичні питання, відсутність критичного мислення, проблема «чорної скриньки», конфіденційність даних, спрощення дослідницького процесу та упередженість даних. Для кожного ризику запропоновано відповідні способи мінімізації. Також у статті представлено рекомендації щодо використання ШІ на різних етапах організації педагогічного дослідження, від формулювання теми до поширення результатів. Підкреслено, що ШІ може бути корисним інструментом на кожному етапі, підвищуючи ефективність роботи та допомагаючи уникати рутинних завдань. Наголошено на необхідності подальших наукових розвідок у цій сфері, розробці практичних рекомендацій та впровадженні міждисциплінарних підходів для формування дослідницьких компетентностей здобувачів педагогічних спеціальностей.