НЕВСТИГАННЯ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ ЯК СОЦІАЛЬНА ТА ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Анотація

     Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню сучасної методичної системи навчання математики невстигаючих учнів загальноосвітньої школи. Здійснено системний підхід до вивчення психолого-педагогічних детермінант навчального невстигання учнів з математики. Розкрита динаміка внутрішньофункціональних взаємозв’язків структури навчально-пізнавальної сфери невстигаючих з математики учнів та розширені наукові уявлення про цей процес. Упровадження у навчальний процес дидактично та психологічно виваженої методичної системи контролю і корекції навчальних досягнень невстигаючих учнів з математики сприяє підвищенню якісних показників їх залишкових знань та умінь.Вона дозволяє виявити повноту, глибину і міцність засвоєння знань на різних етапах і ступенях навчання, сприяє корекції, управлінню і частково самоуправлінню процесом навчання невстигаючих учнів математики, збуджує їх до активної розумової діяльності, сприяє виробленню свідомого їх відношення до систематичної навчальної праці. Висвітлено сутність феноменів «невстигання», «відставання» учнів масової школи під час навчання математики. Визначено цільову спрямованість, ресурсний потенціал реального навчальновиховного процесу невстигаючих з математики школярів. Виокремлені протиріччя та обґрунтовані педагогічні умови контролю результатів навчання таких школярів загальноосвітньої школи. Зроблена спроба розглянути неуспішність школярів з математики у зв’язку з основними категоріями дидактики – змістом і процесом навчання. В якості елементів невстигання та відставання виокремлені певні недоліки навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики. Процес і зміст освіти, збагачені застосуванням НІТ, забезпечують формування таких ключових компетенцій відстаючого та невстигаючого з математики школяра, як соціальна, комунікативна, інформативна,когнітивна.