BLENDED LEARNING AND FEATURES OF THE USE OF THE ROTATION MODEL IN THE EDUCATIONAL PROCESS
Abstract
The article analyzes of the problem of blended learning in higher education institutions. In particular, the article analyzes the legislative documents about the implementation of information technologies in the educational process, strategies for higher education, the introduction of distance learning, that determine importance of blended learning. The author also analyzes the concept of blended learning based on the definitions that are considered in the scientific and pedagogical literature. That analysis determines the ambiguity and incorrectness of the different definitions. It was proposed author's definition for this term. For order to identify the benefits of blended learning, it was analyzed of the positive and negative aspects of all technologies that are combined in the system of blended learning. Based on the analysis of different learning models, it was determined that the most optimal models is the station rotation model and the flipped classroom. The article provides an example of the use of a combination of these models for learning the topic "Computer Structure" by the students of the direction of training "Informatics". The education session was taking place in several stages and involves changing the five stations. Based on the conducted research was identified the general didactic and methodical principles of organization of blended learning.
Downloads
Metrics
References
1. Bonk, C. J. (2006). The handbook of blended learning environments: Global perspectives, local designs. San Francisco: Jossey-Bass/Pfeiffer.
2. Richards, G. (2012). Athabasca University. Learning Analitics: On the Way to Smart Education. Retrieved from http://distant.ioso.ru/seminar_2012/conf.htm.
3. Staker, H. & Horn, M. (2012). Classifying K-12 Blended Learning. Retrieved from http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED535180.pdf.
4. Велединская, С. Б. (2014). Смешанное обучение: секреты эффективности. Высшее образование сегодня, 8, 8-13.
5. Гончаренко, С. У. (1997). Український педагогічний словник. Київ: Либідь.
6. Кравець, Н. С. (2015). Особливості архітектури курсу для змішаної моделі навчання. Вісник ХДАК, 47, 118-126.
7. Краснова, Т. И. (2014). Смешанное обучение как новая форма организации языкового образования в неязыковом вузе. Образовательные технологии и общество, 2, 403-413.
8. Лученкова, Е.Б. (2015). Смешанное обучение математике: практика опередила теорию. Вестник КГПУ им. В.П. Астафьева, 1 (31), 54-59.
9. Морзе, Н. В. (2007). Як визначити педагогічну цінність електронних засобів навчального призначення? Директор школи, ліцею, гімназії, 4, 31-36.
10. Морзе, Н. В. (2009). Критерії якості електронних навчальних курсів, розроблених на базі платформ дистанційного навчання. Інформаційні технології в освіті, 13, 63-75. Режим доступу: http://ite.kspu.edu/issue-13/p-63-75.
11. Мохова, М.Н. (2005). Активные методы в смешанном обучении в системе дополнительного педагогического образования. (автореф. дис. ... канд. пед. наук). Москва.
12. Про затвердження Положення про дистанційне навчання (2013). Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13.
13. Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні (2000). Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/928/2000.
14. Про Національну програму інформатизації (2016). Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/74/98-вр.
15. Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні (2013). Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-р.
16. Пушкар, Т. (2013). Моделювання як теоретичний метод розробки педагогічної технології підготовки вчителів філологічного профілю. Підходи А.С.Макаренка до використання педагогічного моделювання. Витоки педагогічної майстерності, 11, 273-278
1. Bonk, C. J. (2006). The handbook of blended learning environments: Global perspectives, local designs. San Francisco: Jossey-Bass/Pfeiffer.
2. Richards, G. (2012). Athabasca University. Learning Analitics: On the Way to Smart Education. Retrieved from http://distant.ioso.ru/seminar_2012/conf.htm.
3. Staker, H. & Horn, M. (2012). Classifying K-12 Blended Learning. Retrieved from http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED535180.pdf.
4. Veledinskaya, S. B. (2014). Blended learning: the secrets of efficiency. Vyisshee obrazovanie segodnya, 8, 8-13.
5. Honcharenko, S. U. (1997). Ukrainian Pedagogical Dictionary. Kyiv: Lybid.
6. Kravets, N. S. (2015). Features of the course architecture for a blended learning model. Visnyk KhDAK, 47, 118-126.
7. Krasnova, T. Y. (2014). Blended learning as a new form of organization of language education in a non-linguistic university. Obrazovatelnyie tehnologii i obschestvo, 2, 403-413.
8. Luchenkova, E. B. (2015). Blended learning in mathematics: practice is ahead of theory. Vestnik KGPU im. V.P. Astafeva, 1 (31), 54-59.
9. Morze, N. V. (2007). How to determine the pedagogical value of electronic tools for learning? Dyrektor shkoly, litseiu, himnazii, 4, 31-36.
10. Morze, N. V. (2009). Criteria for the quality of e-learning courses developed on the basis of distance learning platforms. Information Technologies in Education, 13, 63-75. Retrieved from http://ite.kspu.edu/issue-13/p-63-75.
11. Mokhova, M. N. (2005). Active methods in blended learning in the system of additional teacher education. (Dissertation Abstracts). Moscow.
12. About the approval of the Provision on distance education (2013). Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13.
13. On measures for the development of the national component of the global Internet information network and ensuring wide access to this network in Ukraine (2000). Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/928/2000.
14. About the National Program of Informatization (2016). Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/74/98-вр.
15. On Approval of the Strategy of the Information Society Development in Ukraine (2013). Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-р.
16. Pushkar, T. (2013). Modeling as a Theoretical Method for the Development of Pedagogical Technology for the Training of Teachers of the Philological Profile. Approaches of A.S.Makarenko to the use of pedagogical modeling. Vytoky pedahohichnoi maisternosti, 11, 273-278.
